Імператор і таємна кімната. У палаці Нерона виявили приховану підземну камеру. ФОТО

Під час реставрації палацу римського імператора Нерона вчені знайшли камеру, яка була прихована близько двох тисяч років.

Про це повідомляє видання "НВ" із посиланням на Science alert.

 
Фото: Parco archeologico del Colosseo

Камера являє собою велику підземну кімнату, прикрашену фресками, що зображають як справжніх, так і міфічних істот.

Так звану Кімнату Сфінкса виявили зовсім випадково, у процесі реставрації палацу, названого Domus Aurea, або "Золотим будинком".

 
Фото: Parco archeologico del Colosseo

Він побудований після Великої римської пожежі, котра розорила місто протягом дев'яти днів у 64 році після Р.Х., палац був розкішною будівлею, що складався з 300 кімнат, розташованих на пагорбах Пфальц, Есквілін, Оппіан і Келіан.

Розкопки і реставрація цієї будівлі є постійним проектом археологічного парку Колізею. Археологи працювали в сусідній кімнаті, коли вони знайшли Кімнату Сфінкса.

 
Фото: Parco archeologico del Colosseo

Вони піднялися на риштування й увімкнули яскраве світло, яке їм потрібно для роботи — і тоді побачили отвір у кутку, а через нього ще одну кімнату.

Велика частина кімнати все ще заповнена пилюкою, що покриває частини стін і ділянки фрески.

 
Фото: Parco archeologico del Colosseo

Нині відкрито деякі фрески, на яких зображені птахи і водні істоти, а також воїн, озброєний луком, щитом і мечем.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.