АНОНС: Лекція "Невідома українська революція: боротьба за вільний спорт"

У Києві пройде лекція про українську “олімпійську революцію”. Йтиметься, зокрема, про боротьбу за право брати участь у світових спортивних змаганнях у 1950-1990-х роках, а також про роль наших спортсменів у подіях Революції Гідності й Російсько-української війни.

Інформація, яка могла б залишитися прихованою, стала відкритою для українського суспільства, повідомляють організатори – Національний музей Революції Гідності.

 

"Революція на граніті, Помаранчева Революція, Революція Гідності – у кожній з них брали участь спортсмени. І пластуни, і з інших спортивних товариств за кордоном.

Спорт став тим інструментом, завдяки якому українська діаспора боролася за те, щоб українці окремо виступали в Олімпійських іграх та інших змаганнях від СРСР у 50-90-х роках", – розповів лектор Олексій Лях-Породько.

Також серед представників олімпійського руху були Герої Небесної Сотні. Зокрема, це Дмитро Максимов – майстер спорту України з дзюдо Дефлімпійських ігор 2013 року, бронзовий призер Чемпіонату світу зі східних єдиноборств серед нечуючих у 2012 році.

Анатолій Жаловага – професійний гандболіст, кандидат в майстри спорту. Загинув на вулиці Інститутській у центрі Києва від кулі снайпера у лютому 2014 року.

Юрій Пасхалін – штангіст, був розстріляний на Майдані автоматною чергою в спину. Пораненого Юрія занесли до пункту медичної допомоги в Будинку профспілок на майдані Незалежності. Віктор Швець – майстер спорту з академічного веслування та володар Кубка України.

Лекція присвячена організаціям, які боролися за вільний український спорт, зокрема, Український Олімпійський Комітет, Антибільшовицький блок народів, Українська Спортова Централя Америки й Канади, Олімпійська Комісія Світового Конгресу Вільних Українців, Підпільна Пошта України та багатьом іншим українським інституціям і легендарним постатям.


На лекції дізнаєтеся:

• Хто з Героїв Небесної Сотні належав до олімпійської спільноти?

• Хто ці історичні постаті, які захищали право українців представляти себе на міжнародних спортивних змаганнях у радянські часи?

• Завдяки яким світовим та українським спортивним організаціям відбулася "олімпійська революція"?

• Чому "олімпійська революція" схожа на Революцію Гідності?


Лектор: Олексій Лях-Породько – засновник щомісячного онлайн журналу "Спортивний родовід", який видається в Україні та за кордоном, метою якого є збереження історії тіловиховання, спортивного та олімпійського руху як національної пам'яті України. Ведучий програми "Спортивні історії" на Емігрантському радіо.


Час: 11 лютого, вівторок, 18.30


Місце:
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Контакт
: 0442225014, 0986611833, 0683280792, press@maidanmuseum.org


Вхід вільний.
Необхідно зареєструватися.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.