АНОНС: Лекція "Невідома українська революція: боротьба за вільний спорт"

У Києві пройде лекція про українську “олімпійську революцію”. Йтиметься, зокрема, про боротьбу за право брати участь у світових спортивних змаганнях у 1950-1990-х роках, а також про роль наших спортсменів у подіях Революції Гідності й Російсько-української війни.

Інформація, яка могла б залишитися прихованою, стала відкритою для українського суспільства, повідомляють організатори – Національний музей Революції Гідності.

 

"Революція на граніті, Помаранчева Революція, Революція Гідності – у кожній з них брали участь спортсмени. І пластуни, і з інших спортивних товариств за кордоном.

Спорт став тим інструментом, завдяки якому українська діаспора боролася за те, щоб українці окремо виступали в Олімпійських іграх та інших змаганнях від СРСР у 50-90-х роках", – розповів лектор Олексій Лях-Породько.

Також серед представників олімпійського руху були Герої Небесної Сотні. Зокрема, це Дмитро Максимов – майстер спорту України з дзюдо Дефлімпійських ігор 2013 року, бронзовий призер Чемпіонату світу зі східних єдиноборств серед нечуючих у 2012 році.

Анатолій Жаловага – професійний гандболіст, кандидат в майстри спорту. Загинув на вулиці Інститутській у центрі Києва від кулі снайпера у лютому 2014 року.

Юрій Пасхалін – штангіст, був розстріляний на Майдані автоматною чергою в спину. Пораненого Юрія занесли до пункту медичної допомоги в Будинку профспілок на майдані Незалежності. Віктор Швець – майстер спорту з академічного веслування та володар Кубка України.

Лекція присвячена організаціям, які боролися за вільний український спорт, зокрема, Український Олімпійський Комітет, Антибільшовицький блок народів, Українська Спортова Централя Америки й Канади, Олімпійська Комісія Світового Конгресу Вільних Українців, Підпільна Пошта України та багатьом іншим українським інституціям і легендарним постатям.


На лекції дізнаєтеся:

• Хто з Героїв Небесної Сотні належав до олімпійської спільноти?

• Хто ці історичні постаті, які захищали право українців представляти себе на міжнародних спортивних змаганнях у радянські часи?

• Завдяки яким світовим та українським спортивним організаціям відбулася "олімпійська революція"?

• Чому "олімпійська революція" схожа на Революцію Гідності?


Лектор: Олексій Лях-Породько – засновник щомісячного онлайн журналу "Спортивний родовід", який видається в Україні та за кордоном, метою якого є збереження історії тіловиховання, спортивного та олімпійського руху як національної пам'яті України. Ведучий програми "Спортивні історії" на Емігрантському радіо.


Час: 11 лютого, вівторок, 18.30


Місце:
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Контакт
: 0442225014, 0986611833, 0683280792, press@maidanmuseum.org


Вхід вільний.
Необхідно зареєструватися.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!

Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині

На думку Степана Шухевича багато справ супроти членів КПЗУ було сфабриковано правоохоронними органами. Будучи одним із адвокатів на відомому «Володимирському процесі 151-го» 1926 р., він зазначав, що серед підсудних лише кілька осіб насправді сповідували комуністичну ідеологію, натомість, інші були «українцями, мешканцями Володимира», які «про комуну і комуністів… знали лише з книжок».