Івано-Франківський музей визвольної боротьби отримав документи викопаного архіву УПА. ФОТО

Фонди Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери поповнились новими матеріалами з конспірації та пропаганди УПА, виявлених в Олешанській ОТГ Тлумацького району в скриньці з під патронів, під час робіт по берегоукріпленні.

Минулого тижня голова Олешанської ОТГ Тлумацького району Богдан Двояк передав документи виявленні під час берегоукріплювальних робіт у с.Олеші, повідомляє інтернет-ресурс газети "Галичина".

 

"Документи знаходилися у скриньці з під патронів до німецького кулемету МG. Більшість документів це пропагандистькі матеріали які були загорнуті в газету "Радянська Україна" від 15 лютого 1950 р.

Наступний крок це пошук меценатів, щоб провести реставраційні роботи. Опісля сподіваюсь ми перевидамо ці матеріали", - повідомив директор музею Ярослав Коретчук.

 
 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.