У Львові урочисто відкрили готельний номер імені Василя Вишиваного. ФОТО

10 лютого, з нагоди 125-річчя від дня народження видатного політичного діяча, поета, полковника Легіону Січових Стрільців та Армії УНР, чільного діяча УНР, Вільгельма фон Габсбурга, який увійшов в історію під іменем Василь Вишиваний у конгрес арт-готелі ʺBANKHOTELʺ відбулось урочисте відкриття номеру.

Про це Гал-інфо повідомили у прес-службі Львівської ОДА.

 
Фото: пресслужба Львівської ОДА

Передувала урочистому перерізанню стрічки освітня лекція від кандидатів історичних наук Є. Чернецького та А. Кобилянського про постать полковника Легіону Січових Стрільців.

У межах заходу відбулось спецпогашення маркованого конверта, присвяченого 125-річчю від дня народження Василя Вишиваного.

 
Фото: пресслужба Львівської ОДА

Як зазначив керівник Львівської дирекції ʺУкрпоштиʺ Микола Ростов, марка із зображенням Василя Вишиваного також є дійсною. Відтак кожен охочий зможе відправити листа із нею у будь-яких куточок нашої планети і ще раз нагадувати людям про цю непересічну історичну постать.

 
Фото: пресслужба Львівської ОДА


ДОВІДКА. Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотаринзький (1895—1948) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбургів. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські воїни під час Першої світової Війни.

Навесні 1918 року Вільгельм Габсбург очолив "Групу архикнязя Вільгельма" австрійського війська, до якої входив і Легіон Українських січових стрільців.

За Берестейським мирним договором це формування в складі австрійської армії ввійшло в Українську Народну Республіку на правах союзника.

У вересні 1919 року за Директорії Габсбурга призначили головою відділу закордонних зв'язків Головного Управління Генерального штабу Армії УНР.

З березня 1920 року Василь Вишиваний жив в еміграції у Відні, Австрія, і через несприйняття союзу з Польщею більше не співпрацював з УНР.

У роки Другої світової війни він брав участь в антинацистському русі Опору, підтримував контакти з ОУН та французькою розвідкою.

26 серпня 1947 року Вільгельма Габсбурга заарештувала радянська контррозвідка СМЕРШ і вивезла до Києва. Помер ерцгерцог у Лук'янівській в'язниці 18 серпня 1948 року. 

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".