У Києві відкрили пам'ятник австрійському ерцгерцогу Василю Вишиваному

У Києві в День вишиванки 20 травня відкрили пам'ятник австрійському ерцгерцогу Василю Вишиваному. Погруддя встановили в сквері на вулиці Іллєнка, неподалік Лук'янівського СІЗО, де помер ерцгерцог.

Про це повідомляє видання "Лівий берег".

 

Василь Вишиваний – це друге ім'я австрійського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга, який вивчив українську мову, взяв собі українське ім'я та робив військову кар'єру в українському війську в роки Української революції.

У 1921 році опинився в еміграції та продовжив життя у Австрії. У 1947 році його було затримано в радянській зоні окупації, вивезли до Києва, де він помер в Лук'янівській в'язниці. Пам'ятник відкрили неподалік – у сквері на вулиці Юрія Іллєнка.

У церемонії відкриття взяли участь кілька народних депутатів, зокрема Соломія Бобровська, Сергій Рудик та Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Над погруддям працювали скульптори Михайло Горловий та Олександр Фурман. Архітектурне рішення – творчої майстерні "Архітектон".


Читайте також: Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.