В Одесі повторно демонтували меморіальну дошку Калініну. ВІДЕО

Підрядник, що реставрує будинок, відновив меморіальну дошку на фасаді після першого демонтажу.

Про це повідомляє УНІАН.

 
Фото: Facebook-сторінка Дем'яна Ганула

Вчора в центрі Одеси, на вулиці Гоголя, активісти демонтували меморіальну дошку голові президії Верховної Ради СРСР Михайлу Калініну, яку підрядник, що реставрує будинок, знову встановив на фасад будинку.

Про це в соціальних мережах заявив активіст Дем'ян Ганул.

"Щойно силами громадськості демонтовано дошку Калініну. Я вже повідомляв про демонтаж цієї дошки, але, як виявилося, підрядник, який займався реконструкцією будинку, наплював на закон і повісив дошку в інше місце", - написав Ганул.

Він стверджує, що дошку передано в краєзнавчий музей. Активіст також розмістив фотографії та відеозапис того, як відбувався демонтаж.

Нагадуємо, що 5 лютого в Південному міжрегіональному відділенні Українського інституту національної пам'яті заявили про демонтаж меморіального знака, встановленого в радянські часи на фасаді будівлі по вулиці Гоголя, 5, Михайлу Калініну (1875 - 1946 рр.) – голові президії Верховної Ради СРСР (1936 -1946), голові Центрвиборчкому СРСР (1922-1938), голові Всеросійського Центрвиборчкому (1919-1938).

У відділенні УІНП заявили, що ім'я Калініна внесено до списку історичних постатей, які підпадають під Закон про декомунізацію.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.