В Одесі повторно демонтували меморіальну дошку Калініну. ВІДЕО

Підрядник, що реставрує будинок, відновив меморіальну дошку на фасаді після першого демонтажу.

Про це повідомляє УНІАН.

 
Фото: Facebook-сторінка Дем'яна Ганула

Вчора в центрі Одеси, на вулиці Гоголя, активісти демонтували меморіальну дошку голові президії Верховної Ради СРСР Михайлу Калініну, яку підрядник, що реставрує будинок, знову встановив на фасад будинку.

Про це в соціальних мережах заявив активіст Дем'ян Ганул.

"Щойно силами громадськості демонтовано дошку Калініну. Я вже повідомляв про демонтаж цієї дошки, але, як виявилося, підрядник, який займався реконструкцією будинку, наплював на закон і повісив дошку в інше місце", - написав Ганул.

Він стверджує, що дошку передано в краєзнавчий музей. Активіст також розмістив фотографії та відеозапис того, як відбувався демонтаж.

Нагадуємо, що 5 лютого в Південному міжрегіональному відділенні Українського інституту національної пам'яті заявили про демонтаж меморіального знака, встановленого в радянські часи на фасаді будівлі по вулиці Гоголя, 5, Михайлу Калініну (1875 - 1946 рр.) – голові президії Верховної Ради СРСР (1936 -1946), голові Центрвиборчкому СРСР (1922-1938), голові Всеросійського Центрвиборчкому (1919-1938).

У відділенні УІНП заявили, що ім'я Калініна внесено до списку історичних постатей, які підпадають під Закон про декомунізацію.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.