Спецпроект

Справа Шептицького: Ізраїль реагує на ініціативу головного рабина України. ДОКУМЕНТ

Голова правління ізраїльського Меморіального інституту Голокосту і героїзму "Яд Вашем" Авнер Шалєв відреагував на ініціативу головного рабина України Моше Реувена Азмана про присвоєння митрополиту Андрею Шептицькому звання "Праведник народів світу".

Про це пише LB.ua.

Митрополит Андрей Шептицький
Митрополит Андрей Шептицький

Відповідь Авнера Шалєва стала реакцією на лист рабина Азмана від 21 січня 2020 року – напередодні Всесвітнього Форуму пам'яті Голокосту в Єрусалимі.

Нагадаємо, що в первісному зверненні йшлося про необхідність знову розглянути кандидатуру Андрея Шептицького для присвоєння йому високого звання "Праведник народів світу" за порятунок більше ніж 150-ти євреїв в роки Голокосту на Західній Україні.

Президент Володимир Зеленський під час відвідин
Президент Володимир Зеленський під час відвідин "Яд Вашему"
Фото: president.gov.ua

Президент України Володимир Зеленський публічно підтримав ініціативу головного рабина країни в ході спільної прес-конференції з президентом Польщі 27 січня 2020 року під час меморіальних заходів в честь Міжнародного Дня пам'яті жертв Голокосту.

У розпорядженні порталу LB.ua виявився цей лист з Єрусалиму від глави "Яд Вашему".

 

У своїй відповіді Авнер Шалєв зазначає, що "спеціальна комісія з присвоєння звання Праведників, створена в 1963 році, кілька разів розглядала кандидатуру митрополита Андрея Шептицького, і знайшла, що цей випадок є дуже складним".

Комісія Яд Вашему не сумнівається в тому, що Митрополит рятував євреїв під час Голокосту. Незважаючи на це, він не був визнаний як Праведник народів світу тому, що "він вітав німецьких окупантів у 1941 році, і заохочував українців вступати в їх війська".

Авнер Шалєв також зазначив: були реальні свідчення євреїв, що вижили в період Голокосту, про їх порятунок завдяки Шептицькому, - але також були і свідчення інших євреїв, які були впевнені в тому, що "саме його дії сприяли тому, що українці приєднувалися до лав убивць їх сімей".

Комісія присвоїла звання Праведників іншим представникам духоввенства УГКЦ – наприклад, молодшому брату митрополита – архімандриту Клементію Шептицькому. Але, як зазначає у своєму листі голова правління "Яд Вашему", Комісія розглядає кожну справу індивідуально.

Головний рабин України Моше Реувен Азман в коментарі порталу LB.ua заявив: "Авнер Шалєв в своїй відповіді не ставить крапку в питанні присвоєння звання Праведника Андрею Шептицькому, відзначаючи свою готовність до діалогу і співпраці з членами і главами єврейської громади в Україні.

Я буду продовжувати роботу з "Яд Вашемом". Тому я звертаюся до істориків та іншим вчених України з проханням: давайте зберемо всі наявні архівні матеріали, щоб розвіяти негативні стереотипи і радянські міфи про нібито колаборації Андрея Шептицького з гітлерівським режимом".

"Тільки спільними зусиллями українців і євреїв ми зможемо домогтися справедливості стосовно великого гуманіста і праведника Андрея Шептицького", - підкреслив головний рабин України Моше Реувен Азман.

Головний рабин України Моше Реувен Азман та Володимир Зеленський
Головний рабин України Моше Реувен Азман та Володимир Зеленський
Фото: Lb.ua

Ізраїльський фахівець з питань України Шимон Бріман – глава відділу Східної Європи Хайфського Університету, зазначив в коментарі порталу LB.ua: "Реакція Авнера Шалєва залишає відкритим "вікно можливостей" для нового розгляду справи Шептицького в "Яд Вашем". Найголовніше, що ізраїльський меморіальний інститут вважає давно доведеними численні факти порятунку євреїв Андреєм Шептицьким".

"Тепер слово за вченими-істориками України, які повинні зібрати всі нові архівні матеріали для того, щоб розсіяти старі уявлення Комісії "Яд Вашему" про нібито підтримку Шептицьким нацистського режиму і його військових формувань – в першу чергу дівізії СС" Галичина ". Чи зможуть сучасні вчені спростувати міфи радянської епохи – це вже питання до українських істориків", - підкреслив Шимон Бріман.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.