У Мадриді обговорили проєкт встановлення пам’ятника Лесі Українці. ФОТО

Посол України в Іспанії Анатолій Щерба і мер Мадрида Хосе Луїс Мартінес-Альмейда під час зустрічі в мерії міста обговорили забезпечення культурних потреб місцевих українців.

Серед іншого, йшлося про встановлення пам'ятника видатній українській письменниці та культурній діячці Лесі Українці, повідомляється на сторінці Посольства України в Іспанії у Facebook, передає Укрінформ.

 

"У мерії Мадрида відбулася зустріч посла України в Іспанії Анатолія Щерби з мером міста Хосе Луїсом Мартінесом-Альмейдою. Посол розповів Х.Л.Мартінесу-Альмейді про життя української громади Мадрида.

Також були обговорені питання взаємодії дипломатичної установи України з міською владою, зокрема щодо забезпечення культурних потреб українців", - йдеться у дописі.

 

Крім того, "у контексті відзначення 150-річного ювілею великої дочки українського народу Лесі Українки та рішення ЮНЕСКО внести цю подію до календарів пам'ятних дат у 2020 та 2021 роках, відбулося предметне обговорення проєкту встановлення пам'ятника українській поетесі у Мадриді поблизу Посольства України на площі, що носить її ім'я".

 

Як повідомляється, Анатолій Щерба у ході зустрічі також поінформував іспанську сторону про ситуацію в Україні, зокрема, на тимчасово окупованих територіях – в Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.