На Львівщині обіцяють відреставрувати 16 пам'яток XVI – XIX ст.

Депутати Львівської обласної ради затвердили фінансування програми збереження культурної спадщини на 2020-й рік. На порятунок і реставрацію старовинної архітектури поточного року з обласного бюджету виділять 21 мільйон 200 тисяч гривень, і це – 7 відсотків від загального бюджету програми капітального будівництва в області.

Про це повідомляє видання "День".

 
Поморянський замок

Йдеться про фінансування відновлювальних робіт на 16 об'єктах. Серед них, такі знакові, як, приміром, Поморянський замок (XVI-XVII ст.), котрим опікувався світлої пам'яті академік, Герой України, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький.

У списку на фінансування також палац у смт. Тартаків Сокальського району (XIX ст.), дзвіниця церкви Воздвиження Чесного Хреста у Дрогобичі (XVII ст.) і кілька дерев'яних церков, які є пам'ятками національного значення.

Зокрема, роботи планують розпочати у церквах Пресвятої Трійці (XVIII ст.) у с. Воля-Гомулецька Жовківського району, Пресвятої Богородиці у с. Заболотці на Бродівщині (XVIII ст.), с. Гостинцеве Мостиського району (XVII ст.) та Різдва Пресвятої Богородиці у с. Щирець Пустомитівського району (XVI ст.).

Реставрацію деяких храмів, приміром – собору Святого Юра у Львові, поточного року планують завершити.

За словами заступника голови ЛОДА Юрія Холода, в області близько 8500 пам'яток культурного значення, і вже 10 років не існує жодної державної програми фінансування цих об'єктів.

"Обласний бюджет з такою кількістю цінної архітектури, звісно, не дає собі ради, – говорить чиновник. – Тому намагаємося залучати кошти з різних джерел. Зокрема, міжнародних програм і грантів, як у с. Підкамінь на Бродівщині.

Але насамперед кошти з обласного бюджету намагаємося скеровувати туди, де місцеві громади розуміють цінність архітектурної спадщини і готові співфінансувати реставраційні роботи. Ну і, звісно, туди, де, на жаль, потрібні вже протиаварійні роботи. Кожен об'єкт прагнемо реставрувати комплексно за принципом "краще зробити менше, але від початку і до кінця".

На думку директора департаменту архітектури та містобудування облдержадміністрації Степана Скрипа, доречно створити довкола Львова особливий туристичний маршрут, на якому подорожні могли б оглянути старовинні дерев'яні церкви.

"До ідеї розробити такий, я знаю, вже прийшли громадські кола", – говорить Степан Скрип. І додає, що "такі речі" потрібні місту, бо скоро воно "задушиться" у натовпі туристів.

Також очільник департаменту ЛОДА вважає, що реформа децентралізації – це добрий крок до того, щоб і львівська влада вже думала і про нові туристичні маршрути, і про програму співфінансування реставрації цих пам'яток у довколишніх селах.

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.

“На рівні держави схаменулися вшановувати Праведників коли майже нікого не лишилося”

14 травня вперше в історії незалежної України буде відзначати День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У світі таких людей називають Праведниками, а держава Ізраїль та Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем нагороджують їх почесним званням Праведник народів Світу. 2659 людей, які проживали на території сучасної України, визнано Праведниками народів Світу, проте на сьогодні в живих залишилося менш як 17 героїв

Місія "Незалежність"

Після повернення із Закарпаття до Кракова, де 1–4 квітня 1941 року вже відбувся ІІ Великий збір ОУН(б), Кук отримав від Проводу нове завдання. Тепер він мав готувати спеціальні мобільні політичні відділи українських націоналістів (похідні групи), щоб створити самоуправління й розбудувати мережу Організації в Україні. Для цього Кук організував і очолив Центральний штаб похідних груп революційної ОУН

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Євгеном Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР