У Черкасах забудовник збирається знищити унікальний могильник

На місці могильника черняхівської культури у центрі Черкас планують побудувати багатоповерховий будинок.

Пам'ятка розташована по вулиці Остафія Дашковича неподалік від ТРЦ "Хрещатик-Сіті". Ділянка належить до приватного сектора, повідомляє Газета.UA із посиланням на Прочерк.info.

Знахідки з могильника Черкаси-Центр
Знахідки з могильника Черкаси-Центр

"Там під землею цілий музей – десятки поховань VI ст. до Р.Х. і IV ст. після Р.Х., тисячі артефактів, культурний шар середньовічних Черкас XV-XVIII ст. із загадками раннього етапу історії міста. І ще чимало того, про що ми і не знаємо. Пам'ятка охороняється державою", - повідомили археологи.

Окрім черняхівського могильника та середньовічного шару, на цій території зафіксований могильник скіфського часу. На сьогодні там виявлено 74 поховання із сотнями артефактів.

Археологи підкреслюють, що ділянки, на яких планується будівництво, прилягають до центральної частини могильника, де знаходиться найбільше поховань.

Згідно з законом України про "Про охорону культурної спадщини", будівництво на таких ділянках можливе лише після проведення археологічних робіт. Кримінальним кодексом України передбачено відповідальність за знищення або пошкодження об'єктів археологічної спадщини країни.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.