У Черкасах забудовник збирається знищити унікальний могильник

На місці могильника черняхівської культури у центрі Черкас планують побудувати багатоповерховий будинок.

Пам'ятка розташована по вулиці Остафія Дашковича неподалік від ТРЦ "Хрещатик-Сіті". Ділянка належить до приватного сектора, повідомляє Газета.UA із посиланням на Прочерк.info.

Знахідки з могильника Черкаси-Центр
Знахідки з могильника Черкаси-Центр

"Там під землею цілий музей – десятки поховань VI ст. до Р.Х. і IV ст. після Р.Х., тисячі артефактів, культурний шар середньовічних Черкас XV-XVIII ст. із загадками раннього етапу історії міста. І ще чимало того, про що ми і не знаємо. Пам'ятка охороняється державою", - повідомили археологи.

Окрім черняхівського могильника та середньовічного шару, на цій території зафіксований могильник скіфського часу. На сьогодні там виявлено 74 поховання із сотнями артефактів.

Археологи підкреслюють, що ділянки, на яких планується будівництво, прилягають до центральної частини могильника, де знаходиться найбільше поховань.

Згідно з законом України про "Про охорону культурної спадщини", будівництво на таких ділянках можливе лише після проведення археологічних робіт. Кримінальним кодексом України передбачено відповідальність за знищення або пошкодження об'єктів археологічної спадщини країни.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.