Буряковий суп та пиріг з м'яса – вчені розшифрували кулінарні рецепти з клинописних табличок

Вавилонським рецептам понад 3800 років. Сучасні кухарі ніяк не можуть розкрити секрет приготування страв, які користувалися успіхом у жителів стародавнього Вавилона. І це при тому, що всі інгредієнти їм відомі.

Про це пише Урядовий кур'єр.

 

У Єльському університеті розшифрували написи на вавилонських клинописних табличках, вік яких приблизно 3800 років.

Як випливає з клинопису, до столу подавали густий суп з ягняти і буряка, м'ясний бульйон із зірою (по-іншому цю пряність ще називали "римський тмин") і меленим коріандром. А прикрашували страви стародавні вавилонські кухарі тонко нарізаною єгипетською цибулею-пореєм.

Про те, що меню жителів стародавнього царства було досить різноманітним, розповідає й інший рецепт – листковий пиріг з м'яса птиці. Його подавали під кришкою з тіста, а знімати її потрібно було лише після того, як блюдо подавали на стіл.

Є в табличках згадки і про те, як готувати рибу і десерти. Дослідники вважають, що в стародавньому Вавилоні зародилися традиції, які і зараз зберігаються в кухні деяких народів сучасного Іраку.

Знайдені клинописні таблички – велика рідкість: всього їх виявлено понад півмільйона, але тільки в чотирьох з них вчені знайшли кулінарні рецепти.

Саме ці раритети дозволяють тепер заглянути в буденне життя стародавніх вавилонян. На табличках виявлені десятки описів страв – густих супів, печені, десертів, пирогів.

Однак завдання приготувати страви з цих давніх рецептів не так просто, як може здатися. Справа в тому, що в табличках вказані виключно інгредієнти, з яких слід готувати, але повністю відсутня згадка про пропорції. Тому відновити їх можна, лише покладаючись на досвід сучасних кухарів.

Команда археологів, хіміків харчової промисловості та експертів з кулінарних традицій Близького Сходу працювала над тим, щоб приготувати такі страви.

Правда, вони виявилися, на думку фахівців, недостатньо смачними. А ось чи були вони неправильно приготовані або просто не підходять сучасній людині – питання залишається відкритим.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.