Буряковий суп та пиріг з м'яса – вчені розшифрували кулінарні рецепти з клинописних табличок

Вавилонським рецептам понад 3800 років. Сучасні кухарі ніяк не можуть розкрити секрет приготування страв, які користувалися успіхом у жителів стародавнього Вавилона. І це при тому, що всі інгредієнти їм відомі.

Про це пише Урядовий кур'єр.

 

У Єльському університеті розшифрували написи на вавилонських клинописних табличках, вік яких приблизно 3800 років.

Як випливає з клинопису, до столу подавали густий суп з ягняти і буряка, м'ясний бульйон із зірою (по-іншому цю пряність ще називали "римський тмин") і меленим коріандром. А прикрашували страви стародавні вавилонські кухарі тонко нарізаною єгипетською цибулею-пореєм.

Про те, що меню жителів стародавнього царства було досить різноманітним, розповідає й інший рецепт – листковий пиріг з м'яса птиці. Його подавали під кришкою з тіста, а знімати її потрібно було лише після того, як блюдо подавали на стіл.

Є в табличках згадки і про те, як готувати рибу і десерти. Дослідники вважають, що в стародавньому Вавилоні зародилися традиції, які і зараз зберігаються в кухні деяких народів сучасного Іраку.

Знайдені клинописні таблички – велика рідкість: всього їх виявлено понад півмільйона, але тільки в чотирьох з них вчені знайшли кулінарні рецепти.

Саме ці раритети дозволяють тепер заглянути в буденне життя стародавніх вавилонян. На табличках виявлені десятки описів страв – густих супів, печені, десертів, пирогів.

Однак завдання приготувати страви з цих давніх рецептів не так просто, як може здатися. Справа в тому, що в табличках вказані виключно інгредієнти, з яких слід готувати, але повністю відсутня згадка про пропорції. Тому відновити їх можна, лише покладаючись на досвід сучасних кухарів.

Команда археологів, хіміків харчової промисловості та експертів з кулінарних традицій Близького Сходу працювала над тим, щоб приготувати такі страви.

Правда, вони виявилися, на думку фахівців, недостатньо смачними. А ось чи були вони неправильно приготовані або просто не підходять сучасній людині – питання залишається відкритим.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!