Аби оцифрувати всі архіви, потрібна 1000 років - Голова ДАСУ Анатолій Хромов

У Державній архівній службі відзначили падіння темпів комплектування архівів через відсутність необхідних приміщень та слабку матеріально-технічну базу.

Про це заявив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов під час публічного звіту в Укрінформі.

Анатолій Хромов
Анатолій Хромов

"Ми бачимо падіння темпів комплектування архівів. І це пов'язано в першу чергу зі слабкою матеріально-технічною базою, з відсутністю необхідних приміщень в низці архівів.

Ми б і раді прийняти документи на державне зберігання, але не завжди можемо це забезпечити, тому що нема куди їх приймати. Більшість архівів на 90% і більше своїх площ сховищ є укомплектованими. І це одна з комплексних проблем, яку ми маємо вирішувати", - сказав Хромов.

Водночас він повідомив про зростання темпів оцифровування документів національного архівного фонду.

"Ми бачимо, що є зростання на 42% темпів оцифровування архівних документів. Це добре, але я ставлю для себе мету створити такі умови, щоб у 2020 році, порівняно з 2019 роком, у два рази збільшили темпи оцифровування", - сказав Хромов.

За його словами, за рік архівні установи України оцифровують близько 80 тис. одиниць зберігання разом з описами, і за наявних 80 млн одиниць зберігання національного архівного фонду, треба тисяча років для того, щоб оцифрувати всі ці документи.

"У попередніх інтерв'ю я казав, що нам потрібно 150 років, я не помилився, звісно. Мінімум 150, але все ж таки ближче до тисячі. Постає питання, що не весь національний фонд потребує оцифрування.

Є речі більш пріоритетні і саме їх, напевно, за 150 років можна оцифрувати. Але такі темпи нікого не влаштовують. І в тому числі мене. І ми вже починаємо працювати над тим, щоб змінити динаміку в позитивному руслі",- розповів голова Держархівслужби.

Водночас він зауважив, що навіть порівняно з 2018 роком центральні архіви збільшили на 90% темпи оцифровування, а регіональні – на 138%.

Хромов також уточнив, що активними користувачами архівних послуг в Україні є 20-30 тисяч осіб.

"Ми бачимо, що постійно в Україні активними користувачами архівних послуг є 20-30 тисяч людей, які безпосередньо знають, що таке архів, бо вони там були. Як мінімум — у читальному залі. І майже пів мільйона дистанційно користуються нашими послугами.

Я вважаю, що це досить великий відсоток, і це один із ключових стейкхолдерів, які зацікавлені в розвитку цієї галузі в Україні. Тому безпосередньо з цими людьми маємо активно співпрацювати, вибудовувати позитивне враження від архівної сфери", - зазначив він.

Водночас, як наголосив Хромов, користувачами архівних послуг в Україні є не лише українці, але й громадяни інших країн.

Так, архівні установи минулого року виконали 428 571 запит, серед яких абсолютну більшість складають запити соціально-правового характеру.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції