Аби оцифрувати всі архіви, потрібна 1000 років - Голова ДАСУ Анатолій Хромов
У Державній архівній службі відзначили падіння темпів комплектування архівів через відсутність необхідних приміщень та слабку матеріально-технічну базу.
Про це заявив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов під час публічного звіту в Укрінформі.
"Ми бачимо падіння темпів комплектування архівів. І це пов'язано в першу чергу зі слабкою матеріально-технічною базою, з відсутністю необхідних приміщень в низці архівів.
Ми б і раді прийняти документи на державне зберігання, але не завжди можемо це забезпечити, тому що нема куди їх приймати. Більшість архівів на 90% і більше своїх площ сховищ є укомплектованими. І це одна з комплексних проблем, яку ми маємо вирішувати", - сказав Хромов.
Водночас він повідомив про зростання темпів оцифровування документів національного архівного фонду.
"Ми бачимо, що є зростання на 42% темпів оцифровування архівних документів. Це добре, але я ставлю для себе мету створити такі умови, щоб у 2020 році, порівняно з 2019 роком, у два рази збільшили темпи оцифровування", - сказав Хромов.
За його словами, за рік архівні установи України оцифровують близько 80 тис. одиниць зберігання разом з описами, і за наявних 80 млн одиниць зберігання національного архівного фонду, треба тисяча років для того, щоб оцифрувати всі ці документи.
"У попередніх інтерв'ю я казав, що нам потрібно 150 років, я не помилився, звісно. Мінімум 150, але все ж таки ближче до тисячі. Постає питання, що не весь національний фонд потребує оцифрування.
Є речі більш пріоритетні і саме їх, напевно, за 150 років можна оцифрувати. Але такі темпи нікого не влаштовують. І в тому числі мене. І ми вже починаємо працювати над тим, щоб змінити динаміку в позитивному руслі",- розповів голова Держархівслужби.
Водночас він зауважив, що навіть порівняно з 2018 роком центральні архіви збільшили на 90% темпи оцифровування, а регіональні – на 138%.
Хромов також уточнив, що активними користувачами архівних послуг в Україні є 20-30 тисяч осіб.
"Ми бачимо, що постійно в Україні активними користувачами архівних послуг є 20-30 тисяч людей, які безпосередньо знають, що таке архів, бо вони там були. Як мінімум — у читальному залі. І майже пів мільйона дистанційно користуються нашими послугами.
Я вважаю, що це досить великий відсоток, і це один із ключових стейкхолдерів, які зацікавлені в розвитку цієї галузі в Україні. Тому безпосередньо з цими людьми маємо активно співпрацювати, вибудовувати позитивне враження від архівної сфери", - зазначив він.
Водночас, як наголосив Хромов, користувачами архівних послуг в Україні є не лише українці, але й громадяни інших країн.
Так, архівні установи минулого року виконали 428 571 запит, серед яких абсолютну більшість складають запити соціально-правового характеру.
