Прага змінила адресу посольства РФ. Відтепер буде площа Бориса Нємцова

Замість площі Під каштанами в шостому районі Праги з'явиться площа вбитого російського опозиціонера Бориса Нємцова. Зміну 24 лютого схвалили місцеві депутати.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Idnes.

Борис Нємцов
Борис Нємцов

Урочисте перейменування має відбутися 27 лютого. "Цим жестом Прага приєднається до кількох інших метрополій, які таким чином вказують на тяжке становище політичної ситуації в сьогоднішній Росії", - сказали в місцевій раді.

"Історична назва Під каштанами, яка охоплює сусідню вулицю, збережеться", - йдеться в документі. 

Площі перед російськими посольствами були перейменовані на честь Нємцова у Вашингтоні та Вільнюсі.

ДОВІДКА. Нємцов убитий на Великому Москворецькому мосту, неподалік Кремля, чотирма пострілами у спину 27 лютого 2015 року. Похований на Троєкуровському кладовищі. У липні 2017 року за вбивство Нємцова за наймом у складі організованої групи були засуджені п'ятеро чеченців.

Борис Нємцов у 2004 році підтримав Помаранчеву революції в Україні, пізніше був призначений позаштатним радником президента України Віктора Ющенка. Закликав чинити ідеологічний тиск на Кремль.

У 2013 році він підтримав Євромайдан. Під час Майдану йому було заборонено в'їзд до України. У 2014 році Нємцов засудив анексію Криму Росією.

У вересні того ж року підписав заяву з вимогою "припинити військову авантюру: вивести з території України російські війська та припинити пропагандистську, матеріальну та військову підтримку прихильників самопроголошених ДНР та ЛНР".

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.