АНОНС: Презентація книги «Польська солідарність з Майданом»

У Києві відбудеться презентацію книги «Польська солідарність з Майданом». Ця книга певною мірою продовжує книги «Майдан. Свідчення» та «Майдан. Свідчення: Допомога постраждалим. Міжнародна солідарність».

Про це повідомляю організатори у Facebook.

 

У ній ідеться про ставлення Польщі й поляків до української Революції Гідності 2013–2014 років. Жодна країна не продемонструвала такої підтримки Революції Гідності на всіх рівнях: державної влади, територіальних громад воєводств і міст, громадських організацій, приватних осіб і компаній, як Польща.

Про мотиви такого ставлення до Майдану, про характер допомоги – дипломатична підтримка, громадянська солідарність, гуманітарна допомога, лікування в Польщі поранених майданівців, підтримка сімей загиблих – розповідають люди різних поколінь, політичних переконань і занять: дипломати, бізнесмени, журналісти, урядовці, представники українських громад у Польщі, волонтери, громадські діячі й активісти, священники, медики.

Видання містить різноманітні матеріали: статті, уривки з книг, записи свідчень, тексти, спеціально написані для цієї книги. Як результат, постає стереоскопічна картина ставлення Польщі і поляків до Майдану.


Час: 27 лютого, четвер, 19:00.


Місце: приміщення Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану, Київ, Майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, 2-й поверх.


Обов'язкова реєстрація на участь в події за посиланням.


Онлайн-трансляцію презентації книги можна буде подивитися на Facebook-сторінці Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.


Один із розділів книги – це "Дев'ятнадцать репортажів із повсталого Києва" (Репортажі з "Газети Виборчої" ("Gazeta Wyborcza"), грудень 2013 – лютий 2014). "Історична правда" опублікувала кілька цих репортажів за лютий 2014 року.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.