Петро Ющенко через плагіат позбувся ступеня доктора наук

Атестаційна колегія Міносвіти і науки скасувала рішення спеціалізованих учених рад про присудження наукових ступенів доктора та кандидата наук трьом особам.

Причиною такого рішення стали плагіат та низький рівень дисертаційних досліджень, повідомляє МОН.

 

"Дуже важливо, коли професійна спільнота не мовчить, а називає порушення порушенням, плагіат – плагіатом, імітацію науки – імітацією. Лише тоді, коли самі науковці стоять на стороні високих наукових стандартів, ми маємо можливість прийняти остаточне рішення.

Тому ми дуже вдячні усім, хто не мовчить та не мириться з імітацією у своїй науковій дисципліні", – зазначив заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний.

Як зазначається, скасовано рішення спецради "про присудження ступеня доктора наук Ющенку Петру Андрійовичу (спеціальність "Історія України" 07.00.01) через невідповідність належним критеріям, які висуваються до докторських дисертацій, зокрема не містить авторських наукових положень та науково обгрунтованих результатів у галузі історичної науки, що розв'язують важливу наукову або науково-прикладну проблему, наявність текстових запозичень і некоректних посилань".

Уточнюється, що тема дисертації Ющенка – "Києворуська спадщина в історичній пам'яті українського суспільства (XII – початок XXI ст.)".

Окрім того, скасовано рішення про присудження ступеня кандидата наук Тетяні Донник (спеціальність "Патологічна фізіологія" 14.03.04) через невідповідність паспорта наукової спеціальності та Інні Дерев'янко ("Загальна педагогіка та історія педагогіки" 13.00.01) через фальсифікацію джерельної бази, ознаки прихованого запозичення праць інших науковців та те, що дисертація не є науковим дослідженням.

Водночас, зазначили в МОН, ухвалено рішення присудити 306 наукових ступенів доктора наук, 1079 – кандидата наук, 17 – доктора філософії. Атестаційна колегія також надала 194 вчених звання професора, 568 – доцента, 38 – старшого дослідника.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.