У книзі про шістдесятників виявлено плагіат

Літературознавець Богдан Тихолоз подасть до суду на Дмитра Дроздовського, який скопіював фрагменти його літературної роботи про шістдесятників та видав за свої

"Переяславська зрада". Аналіз наукової роботи очільниці Музею Голодомору

Навколо Музею Голодомору-геноциду розвивається один із найсерйозніших скандалів за всі часи. Установа стала майданчиком поширення інформації, а саме, що під час геноциду у 1932-1933 роках загинули 10,5 мільйона осіб, серед яких 4 млн – діти. Співупорядниця книжки "Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань" (де оприлюднені ці цифри), вона ж директорка Музею Голодомору-геноциду 24 грудня має захищати докторську дисертацію. Відомий історик та дослідник Віктор Брехуненко проаналізував її перший розділ та виявив у ньому плагіат.

Петро Ющенко через плагіат позбувся ступеня доктора наук

Атестаційна колегія Міносвіти і науки скасувала рішення спеціалізованих учених рад про присудження наукових ступенів доктора та кандидата наук трьом особам.

Музей пропонує фінам прийняти у себе виставку картин Приймаченко

Національний музей українського народного декоративного мистецтва запропонував компанії Marimekko, яку звинуватили у плагіаті однієї з картин Марії Приймаченко, організувати у Фінляндії виставку картин української художниці.

Фінський виробник одягу сплагіатив картину Марії Приймаченко

Фінська компанія Marimekko, яка виробляє одяг і товари для дому, визнала, що один з її фабричних узорів був скопійований із робіт українки Марії Приймаченко. Музей українського народного декоративного мистецтва радиться з юристами, що з цим робити.

Джон-Пол Химка: Коментар на чергову інтелектуальну крадіжку Вадима Колесниченка

Нехай пан Колесніченко вчиться критично переосмислювати минулі і сучасні практики свого середовища. Тоді радо дам йому дозвіл на передрук моїх робіт. А поки не прийде те свято, хай продовжує займатися інтелектуальним злодійством.

Павло Солодько: Як Колесніченко оскандалився перед західними істориками

Західні вчені категорично проти використання своїх прізвищ поруч із прізвищем "Колесніченко". Кажуть, що не давали згоди на жодну публікацію. І не хочуть мати нічого спільного з українською політикою загалом і Партією регіонів зокрема.

Шкляр каже, що не захищав істориків, звинувачених у плагіаті

Письменник Василь Шкляр просить уточнювати у нього факт появи його підпису під заявами чи зверненнями. Тому що у "справі львівських плагіаторів" підпис Шкляра під листом на захист відповідачів сфальсифікували.

Ігор Чорновол: Шевченківська премія для львівських плагіаторів: судове засідання №6

Триває судовий процес "львівський історик проти двох письменників, лауреатів Шевченківської премії". На захист останніх виступили відомі майстри пера, зокрема автор "Чорного ворона" Василь Шкляр. Стилістика епістол вражає...

"Проффессоры" на марші. Плагіат із Вікіпедії і дива перекладу з російської

Новітній доробок депутата Верховної Ради Володимира Зубанова налічує аж 800 сторінок. Цей незабобонний пан вирішив брати гроші за користування Вікіпедією, яка має все для історика-початківця...

Ігор Чорновол: Шевченківська премія для львівських плагіаторів. Початок суду

Від часу публікації "ІП" тексту про присудження Шевченківської премії Роману Гораку та Ярославові Гнатіву за працю з очевидними ознаками дослівного плагіату минуло вже майже півроку. 27 липня відбулося перше судове засідання в справі мого позову до лавреатів.

Плагіат від двох політиків і одного професора

Як пишеться історія "великого народу", книга-кандидат на Державну премію? Трохи нехлюйства і десятки чужих ілюстрацій. У наукових редакторах - дівчина-верстальниця. А на дзвінок до видавництва щодо чужих ілюстрацій відповідають: "Які у вас можуть бути претензії? Хіба ми влізли до вашого помешкання й щось із нього вкрали?"