Фермер, який розорав пам'ятки археології вартістю два мільярди, відшкодував 300 тисяч

Фермер з Чернігівщини, який самовільно зайняв близько 46 га земель з археологічними пам'ятниками вартістю понад 2 млрд грн, відшкодував близько 300 тис. грн збитків, заподіяних територіальній громаді.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила прессекретар прокуратури Чернігівської області Тетяна Похилько.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

"За вироком суду місцевий мешканець заплатив штраф за самовільне зайняття особливо цінних земель і відшкодував на користь територіальної громади нараховані Держгеокадастром збитки в розмірі майже 300 тис. грн", - сказала Похилько.

За її словами, в суді обвинувачений свою провину визнав. Збитки оплатив коштами, одержаними від реалізації вирощеного врожаю. На особливо цінних землях у 2019 році його працівники вирощували кукурудзу й озиму пшеницю.


Нагадуємо, що агровиробник розорав землі, що лежать у межах пам'яток археології місцевого значення – поселень Курганка, Вигори, Зайці-1 і Зайці-2 в Чернігівському районі. Їх оцінна вартість перевищує 2 млрд грн.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.