Напад на синагогу у Вінниці: поліція відкрила 2 справи

На Вінниччині поліція розпочала два кримінальних провадження за фактами розпалювання релігійної ворожнечі та хуліганських дій у приміщенні синагоги м. Вінниці.

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Вінницької області.

 

"На Вінниччині поліція розпочала два кримінальних провадження за фактами розпалювання релігійної ворожнечі та хуліганських дій у приміщенні синагоги.

Правопорушником виявився місцевий житель, який на момент вчинення правопорушення перебував у стані сп'яніння. Досудове розслідування здійснюють слідчі Вінницького відділу поліції", - йдеться у повідомленні.

 

Як зазначається, інформація про те, що в приміщення синагоги у Вінниці увірвався нетверезий чоловік, який нецензурно висловлювався, вигукував антисемітські гасла та застосував силу до одного із присутніх, надійшло на спецлінію 102 у понеділок, 24 лютого.

Поліцейські встановили зловмисника, це 43-річний місцевий житель.

За цим фактом слідчим відділом Вінницького відділу поліції відкрито два кримінальних провадження – за ч. 1 ст. 296 (Хуліганство) та ч. 2 ст. 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) Кримінального кодексу України. За такі дії загрожує до п'яти років позбавлення волі.

Про подробиці інциденту на своїй сторінці у Facebook повідомив вінничанин Зорій Файн, оприлюднивши переписку з Ігорем Браверманом. У листі йдеться, що нетверезий нападник заламував руки Браверману та душив його. "Швидка" забрала потерпілого до лікарні, де йому надавали допомогу.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.