Київ готовий прийняти на баланс Гостиний двір та Будинок Сікорського

Київ готовий прийняти Гостиний двір та Будинок Сікорського у власність громади міста і використовувати їх як заклади культури, публічні та музейні простори.

Таке рішення депутати Київради підтримали на засіданні, повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Будинок Сікорського руйнується. І тільки ми, влада і громада Києва, можемо його врятувати. Сьогодні будівля перебуває на балансі Міністерства оборони. Така ж ситуація з Гостиним двором, що теж руйнується, і нічого там не відбувається. Хоча місто давно наполягає, щоб об'єкт передали нам на баланс.

Якщо це відбудеться зараз, то ми розпочнемо роботи і частково – перший поверх і зовнішній вигляд будівлі – зміняться вже до осені цього року. Зокрема, там можна облаштувати музейний простір", – сказав мер столиці Віталій Кличко.

Також міська рада схвалила готовність прийняти у власність міста Національний цирк України та спортивний комплекс "Атлет".

У рішенні, зокрема, зазначено, що після передачі Гостиного двору та трьох інших будівель у власність громади столиці, вони будуть використовуватися як заклади культури та спорту, громадські простори і не відчужуватимуться у приватну власність.

Міська влада готова реставрувати пам'ятки за рахунок київського бюджету. Але це можливо тільки після передачі об'єктів до комунальної власності.


Нагадуємо, що Київрада ще у 2017 році задекларувала ініціативу взяти на баланс міста визначні пам'ятки архітектури столиці – Гостиний двір та Будинок Сікорського. Адже протягом значного періоду вони перебувають в аварійному стані та потребують негайного проведення першочергових протиаварійних робіт з подальшою реставрацією.

У січні 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулося до міської влади щодо уточнення відомостей про цільове використання майна після передачі його у комунальну власність.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".