Київ готовий прийняти на баланс Гостиний двір та Будинок Сікорського

Київ готовий прийняти Гостиний двір та Будинок Сікорського у власність громади міста і використовувати їх як заклади культури, публічні та музейні простори.

Таке рішення депутати Київради підтримали на засіданні, повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Будинок Сікорського руйнується. І тільки ми, влада і громада Києва, можемо його врятувати. Сьогодні будівля перебуває на балансі Міністерства оборони. Така ж ситуація з Гостиним двором, що теж руйнується, і нічого там не відбувається. Хоча місто давно наполягає, щоб об'єкт передали нам на баланс.

Якщо це відбудеться зараз, то ми розпочнемо роботи і частково – перший поверх і зовнішній вигляд будівлі – зміняться вже до осені цього року. Зокрема, там можна облаштувати музейний простір", – сказав мер столиці Віталій Кличко.

Також міська рада схвалила готовність прийняти у власність міста Національний цирк України та спортивний комплекс "Атлет".

У рішенні, зокрема, зазначено, що після передачі Гостиного двору та трьох інших будівель у власність громади столиці, вони будуть використовуватися як заклади культури та спорту, громадські простори і не відчужуватимуться у приватну власність.

Міська влада готова реставрувати пам'ятки за рахунок київського бюджету. Але це можливо тільки після передачі об'єктів до комунальної власності.


Нагадуємо, що Київрада ще у 2017 році задекларувала ініціативу взяти на баланс міста визначні пам'ятки архітектури столиці – Гостиний двір та Будинок Сікорського. Адже протягом значного періоду вони перебувають в аварійному стані та потребують негайного проведення першочергових протиаварійних робіт з подальшою реставрацією.

У січні 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулося до міської влади щодо уточнення відомостей про цільове використання майна після передачі його у комунальну власність.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.