Автори «Чорнобиля» екранізують історію будівництва таємного тунелю під Берлінською стіною

Продюсерська компанія Sister Pictures Ltd отримала права на екранізацію подкаста журналістки Хелени Мерріман «Тунель 29», який транслювався на BBC Radio 4. Тунель викопали студенти під час холодної війни.

Про це повідомляє Inspired із посиланням на журнал NME. До цього компанія працювала над серіалами "Гірі/Хадзі" й "Чорнобиль", який отримав премію "Еммі" як найкращий мінісеріал 2019 року.

 

У подкасті Мерріман розповідає про тунель під Берлінською стіною, яка розділяла території Німецької Демократичної Республіки та Східного Берліну.

По периметру стіни з 1961 року діяли контрольно-пропускні пункти, але більшість мешканців НДР, які хотіли виїхати зі Східного Берліна, змушені були робити це нелегально.

У такому разі прикордонники мали стріляти у втікачів. Документально підтверджено смерть 125 людей, які намагалися перебратися в іншу частину Берліну.

Тунель 29 у 1962 році викопала група студентів, яким вдалося втекти в західну частину міста. Хід на Бернауер-штрасе вирішили зробити, щоб допомогти іншим втікачам: один студент таким чином хотів повернутися до своєї сім'ї.

Процес створення тунелю знімала американська телекомпанія NBC. Завдяки підкопу зі східної частини в Західний Берлін вдалося втекти 29 мешканцям.

Зараз Мерріман пише книгу про будівництво "Тунелю 29". Sister Pictures Ltd поки не уточнюють, чи ця історія стане основою для фільму чи серіалу.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".