Автори «Чорнобиля» екранізують історію будівництва таємного тунелю під Берлінською стіною

Продюсерська компанія Sister Pictures Ltd отримала права на екранізацію подкаста журналістки Хелени Мерріман «Тунель 29», який транслювався на BBC Radio 4. Тунель викопали студенти під час холодної війни.

Про це повідомляє Inspired із посиланням на журнал NME. До цього компанія працювала над серіалами "Гірі/Хадзі" й "Чорнобиль", який отримав премію "Еммі" як найкращий мінісеріал 2019 року.

 

У подкасті Мерріман розповідає про тунель під Берлінською стіною, яка розділяла території Німецької Демократичної Республіки та Східного Берліну.

По периметру стіни з 1961 року діяли контрольно-пропускні пункти, але більшість мешканців НДР, які хотіли виїхати зі Східного Берліна, змушені були робити це нелегально.

У такому разі прикордонники мали стріляти у втікачів. Документально підтверджено смерть 125 людей, які намагалися перебратися в іншу частину Берліну.

Тунель 29 у 1962 році викопала група студентів, яким вдалося втекти в західну частину міста. Хід на Бернауер-штрасе вирішили зробити, щоб допомогти іншим втікачам: один студент таким чином хотів повернутися до своєї сім'ї.

Процес створення тунелю знімала американська телекомпанія NBC. Завдяки підкопу зі східної частини в Західний Берлін вдалося втекти 29 мешканцям.

Зараз Мерріман пише книгу про будівництво "Тунелю 29". Sister Pictures Ltd поки не уточнюють, чи ця історія стане основою для фільму чи серіалу.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.