Автори «Чорнобиля» екранізують історію будівництва таємного тунелю під Берлінською стіною

Продюсерська компанія Sister Pictures Ltd отримала права на екранізацію подкаста журналістки Хелени Мерріман «Тунель 29», який транслювався на BBC Radio 4. Тунель викопали студенти під час холодної війни.

Про це повідомляє Inspired із посиланням на журнал NME. До цього компанія працювала над серіалами "Гірі/Хадзі" й "Чорнобиль", який отримав премію "Еммі" як найкращий мінісеріал 2019 року.

 

У подкасті Мерріман розповідає про тунель під Берлінською стіною, яка розділяла території Німецької Демократичної Республіки та Східного Берліну.

По периметру стіни з 1961 року діяли контрольно-пропускні пункти, але більшість мешканців НДР, які хотіли виїхати зі Східного Берліна, змушені були робити це нелегально.

У такому разі прикордонники мали стріляти у втікачів. Документально підтверджено смерть 125 людей, які намагалися перебратися в іншу частину Берліну.

Тунель 29 у 1962 році викопала група студентів, яким вдалося втекти в західну частину міста. Хід на Бернауер-штрасе вирішили зробити, щоб допомогти іншим втікачам: один студент таким чином хотів повернутися до своєї сім'ї.

Процес створення тунелю знімала американська телекомпанія NBC. Завдяки підкопу зі східної частини в Західний Берлін вдалося втекти 29 мешканцям.

Зараз Мерріман пише книгу про будівництво "Тунелю 29". Sister Pictures Ltd поки не уточнюють, чи ця історія стане основою для фільму чи серіалу.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.