Автори «Чорнобиля» екранізують історію будівництва таємного тунелю під Берлінською стіною

Продюсерська компанія Sister Pictures Ltd отримала права на екранізацію подкаста журналістки Хелени Мерріман «Тунель 29», який транслювався на BBC Radio 4. Тунель викопали студенти під час холодної війни.

Про це повідомляє Inspired із посиланням на журнал NME. До цього компанія працювала над серіалами "Гірі/Хадзі" й "Чорнобиль", який отримав премію "Еммі" як найкращий мінісеріал 2019 року.

 

У подкасті Мерріман розповідає про тунель під Берлінською стіною, яка розділяла території Німецької Демократичної Республіки та Східного Берліну.

По периметру стіни з 1961 року діяли контрольно-пропускні пункти, але більшість мешканців НДР, які хотіли виїхати зі Східного Берліна, змушені були робити це нелегально.

У такому разі прикордонники мали стріляти у втікачів. Документально підтверджено смерть 125 людей, які намагалися перебратися в іншу частину Берліну.

Тунель 29 у 1962 році викопала група студентів, яким вдалося втекти в західну частину міста. Хід на Бернауер-штрасе вирішили зробити, щоб допомогти іншим втікачам: один студент таким чином хотів повернутися до своєї сім'ї.

Процес створення тунелю знімала американська телекомпанія NBC. Завдяки підкопу зі східної частини в Західний Берлін вдалося втекти 29 мешканцям.

Зараз Мерріман пише книгу про будівництво "Тунелю 29". Sister Pictures Ltd поки не уточнюють, чи ця історія стане основою для фільму чи серіалу.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.