ПЦУ та науковці випустять книгу з історії Української православної церкви

ПЦУ планує за участю священників та науковців створити фундаментальну історичну працю, в якій об'єктивно висвітлити історію Української православної церкви.

Про це заявив Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній на пресконференції з нагоди першого року інтронізації у понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"На жаль, у нас немає фундаментальних праць з історії Української православної церкви. Є багато досліджень, є багато праць, але в майбутньому ми хочемо... створити справжній фоліант з історії Української православної церкви, об'єктивно написаний, бо, на жаль, вся історія, яка писалася до цього часу, писалася не в наших інтересах, а в інтересах нашого північного сусіда", - сказав Епіфаній.

Він нагадав, що минулого року було створено Інститут церковної історії ПЦУ, який очолив Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій. Окрім того, планується налагоджувати стосунки з університетами та науковими установами України.

"Нам справді потрібно багато попрацювати, щоб написати справжню історію Української православної церкви, не викидаючи якихось трагічних сторінок.

Ми повинні знати справжню історію, вивчати її, робити висновки, щоб у майбутньому не робити помилок, бо якщо ми не будемо знати своєї історії, минулого, то ми не зможемо збудувати справжнього майбутнього", - підкреслив Предстоятель ПЦУ.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.