НБУ оголосив щорічний конкурс "Краща монета року України"

Національний банк оголосив щорічний конкурс "Краща монета року України", в якому беруть участь усі пам’ятні монети України, офіційно введені в обіг регулятором з 1 січня до 31 грудня 2019 року.

Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.

 

"Відсьогодні стартує перший етап конкурсу "Краща монета року України" на визначення кращої монети 2019 року. Участь у конкурсі беруть усі пам'ятні монети України, офіційно введені в обіг Національним банком України з 1 січня до 31 грудня 2019 року", - йдеться в повідомленні НБУ.

За право стати автором кращої монети змагатимуться такі художники – автори дизайну пам'ятних монет у 2019 році: Любов Андрощук, Володимир Дем'яненко, Марина Куц, Олександр Кузьмін, Марія Скоблікова, Наталія Фандікова та група художників АртТріум: Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки.

Конкурс проходитиме у два етапи. На першому етапі – з 3 лютого до 6 квітня 2020 року – шляхом голосування визначатимуться три монети, які наберуть найбільшу кількість голосів у кожній із двох номінацій:

"Краща монета року" – оцінюється, наскільки монета стала подією року, з урахуванням теми, художнього рівня виконання, дизайну, пластичного (скульптурного) втілення, використаної технології;

"Краще розкриття теми" − оцінюється загальна концепція монети, її оригінальність, художнє рішення та вдале розкриття теми, що присвячується особистості, події, інституції тощо.


ДОВІДКА. Конкурс започатковано в 2005 році. За результатами конкурсу "Краща монета року України" за 2018 рік перемогу в номінаціях "Краща монета року" та "Краще розкриття теми" присуджено пам'ятним монетам набору "До 100-річчя Національної академії наук України": "Ера миру", "Ера змін", "Ера технологій", "Людина, час, простір" (срібло, номінал кожної монети 5 гривень).

Автори ескізів усіх монет-переможниць – художники Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".