У парламенті відкрили виставку про українські збройні формації 1917–1921 років. ФОТО

У вівторок, 4 лютого, у кулуарах Верховної Ради Український інститут національної пам’яті відкрив виставку «Українське військо: 1917–1921».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Антон Дробович
Антон Дробович

Експозиція розповідає про початки Українського війська та його організацію, легендарних командирів, роди військ, однострої та відзнаки, зброю, найвизначніші військові формації та бойові операції 1917-1921 років, вшанування пам'яті й відновлення мілітарних традицій нині.

Історичний контент, підготовлений авторами виставки спростовує міти радянської та нинішньої російської пропаганди про те, що в Україні у 1917-1921 роках діяли буцімто лише сільські отамани та якісь банди.

Україна в ті часи мала свою армію зі всіма необхідними атрибутами. Військові частини були боєздатними, про що переконливо свідчить їхня участь у бойових діях протягом кількох років.

Відкрив захід Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович. Він закцентував на тому, що матеріали виставки розкривають маловідомі сторінки історії українського війська.

"Ця виставка важлива тим, що вона показує тяглість українського державотворення і українського війська як однієї з його ознак.

У період окупації України радянською більшовицькою імперією ця інформація замовчувалася. І тепер ми відновлюємо пам'ять про славних генералів, військові походи і українські перемоги", – зазначив Антон Дробович.

Василь Павлов
Василь Павлов

Своєю чергою, завідувач сектору воєнно-історичної політики Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України Василь Павлов наголосив, що незабаром ця виставка вирушить у військові підрозділи, що названі іменами славетних діячів періоду Української революції.

Він додав, що для сучасного війська – велика честь носити їхні імена.

"Останніми роками відбувається переосмислення мілітарної історії України та ребрендинг українського війська. Більшість елементів, які використовуються в цьому процесі, – зауважує Василь Павлов, – взяті зі сторінок історії, що були написані залізом і кров'ю нашого війська доби Української революції 1917-1921 років".

Детальніше про зміст виставки розповів один із її авторів Ярослав Файзулін – начальник наукового управління Українського інституту національної пам'яті. Історик зауважив, що виставка є вагомою для повернення пам'яті про українське державотворення.

Ярослав Файзулін
Ярослав Файзулін

"Тут ми говоримо про теми, які здебільшого не відомі українському суспільству, – каже Ярослав Файзулін. – Наприклад, про Гайдамацький кіш слобідської України, синьожупанні і сірожупанні дивізії, Корпус Січових Стрільців, біографії генералів Всеволода Петріва та Юрія Тютюнника, полковника Євгена Коновальця.

Говорять, начебто українській історії бракує історій перемог. Так-от, наша виставка розповідає про успішні бойові операції: героїчне звільнення Криму навесні 1918-го, похід об'єднаних армій УНР і УГА влітку 1919-го і звільнення Києва, про успішні І і ІІ зимові походи".

Ярослав Файзулін
Ярослав Файзулін

За його словами, період Української революції є одним із найважливіших у нашій сучасній історії. Адже саме тоді Україна здобула свою незалежність і стала суб'єктом міжнародних відносин.

На відкриття виставки завітав також Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ігор Гордійчук.

Ігор Гордійчук
Ігор Гордійчук

"Такі виставки потрібні для того, аби зараз ми не повторювали помилок сторічної давнини. Сучасна гібридна війна ведеться по принципу DIME – Diplomatic, Information, Military, Economic. Кожна складова повинна працювати, бо інакше є загроза поразки.

Тому сподіваюся, що завдяки таким заходам висновки буде швидко зроблено. І ми досягнемо не просто миру, а миру на переможних умовах. Ми візьмемо під контроль український кордон – і вже потім можемо сідати за стіл переговорів, але на наших умовах", – заявив Ігор Гордійчук.



Нагадаємо, що 6 грудня 2019 року, у День Збройних сил України та 100-річчя Першого Зимового походу Армії УНР, Інститут відкрив виставку "Українське військо: 1917–1921" на Хрещатику, поруч із Головпоштамтом, у Києві.

До Дня Соборності установа передала комплекти виставки в усі області України. Наразі вона вже відкрилася, зокрема, у Вінниці, Полтаві, Запоріжжі, Луцьку, Чернігові, Рівному, Ужгороді, Львові, Сумах, Одесі, Тернополі та Новоайдарі на Луганщині.

Відкриття виставки заплановано в усіх регіонах України. Після експонування в обласних центрах вона вирушають у менші міста.


Автори виставки: Євген Пінак, Ярослав Файзулін, Максим Майоров.


Автор карт: Дмитро Вортман.


Автор картини: Артур Орленов.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб