На дні моря знайшли давньоєгипетський якір із зображенням богині та ієрогліфами

Житель Ізраїлю Рафі Баалуль знайшов давньоєгипетський кам'яний якір на дні Середземного моря поблизу містечка Атліт. Дивний артефакт прикрашало зображення богині писемності Сешат та ієрогліфи.

Дослідники оцінили вік знахідки у 3,4 тис. років. Зазначили, що це був типовий якір епохи бронзи, оскільки на ньому читко видно отвір для закріплення мотузки, повідомляє HB Techno.

 
ФОТО: Laura Lachman / Israel Museum

Богині Сешат зазвичай не присвячували окремі храми, але її обов'язково зображали на стінах святинь.

Сам камінь, імовірно, спочатку використовували саме з цією метою. Пізніше храм відремонтували, покинули чи зруйнували, а рельєф визнали застарілим. Це дозволило перетворити його на якір.

"Я пірнув, щоб доторкнутися до каменю. Це було все одно, що на дні Середземного моря увійти в єгипетський храм", - сказав Рафі Баалуль.

Нині знахідку демонструють у Музеї Ізраїлю в Єрусалимі.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.