Пікап розтрощив священну статую моаї на острові Пасхи

Мер острова Пасхи хоче обмежити дорожній рух після того, як в одну зі знаменитих статуй моаї врізався пікап.

За словами Педро Едмундса Паоа, аварія завдала надзвичайної шкоди статуї. Пікап також зруйнував платформу, на якій вона стояла, пише ВВС. України.

 

Одного мешканця острова затримали, йому висунули звинувачення у пошкодженні національної пам'ятки.

Знамениті статуї моаї вирізали з каменю стародавні рапануйці – корінний народ, який досі мешкає на острові Пасхи.

Вважається, що статуї уособлюють духи видатних предків своїх творців. Нещодавнє дослідження також показало, що саме виробництво бовванів робило землю більш родючою, оскільки під час створення статуй до ґрунту постійно потрапляли фрагменти базальтової породи, які були чудовими добривами.

Зараз на острові, який знаходиться у Тихому океані на відстані в 3,5 тис. кілометрів від Чилі, приблизно тисяча статуй. Вони приваблюють сюди 12 тисяч туристів щомісяця.

"Всі були проти встановлення особливих правил дорожнього руху поблизу священних місць – але ми, місцева рада, пояснювали, яка небезпека існує", - розповів мер Едмундс Паоа місцевій газеті El Mercurio.

"Ми чудово знали, чим загрожує зростання кількості туристів та жителів на острові. Нас не послухали, і ось результат", - поскаржився він.

 

Спільнота рапануйців опублікувала в Facebook допис з фотографіями з місця аварії і закликом захистити культурну спадщину острова.

"Це не просто археологічний пам'ятник, це священний елемент живої культури, фундаментальний для світогляду рапануйців", - зазначили у спільноті.


ДОВІДКОВО. На острові Пасхи збереглася майже тисяча кам'яних статуй. Найбільша з них важить 74 тонни і сягає 10 метрів у висоту.

Рапануйці створили ці статуї в період між 1400 та 1650 роками і встановили їх колом по периметру острова. Обличчя бовванів спрямовані до центру острова.

Моаї знамениті своїми глибоко посадженими очима і довгими вухами, а на головах частини з них встановлені багатотонні "шапки".

Для рапануйців кожна статуя уособлює дух конкретного предка. Одна з них, відома як Хоа Хакананайя, знаходиться в Британському музеї – у 1860 році капітан британського судна подарував її королеві Вікторії.

У 2018 році уряд Чилі та представники острова зажадали повернення цієї статуї, але мер Паоа згодом заявив, що віддасть перевагу фінансовим зобов'язанням музею щодо збереження решти моаї на острові.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.