Пікап розтрощив священну статую моаї на острові Пасхи

Мер острова Пасхи хоче обмежити дорожній рух після того, як в одну зі знаменитих статуй моаї врізався пікап.

За словами Педро Едмундса Паоа, аварія завдала надзвичайної шкоди статуї. Пікап також зруйнував платформу, на якій вона стояла, пише ВВС. України.

 

Одного мешканця острова затримали, йому висунули звинувачення у пошкодженні національної пам'ятки.

Знамениті статуї моаї вирізали з каменю стародавні рапануйці – корінний народ, який досі мешкає на острові Пасхи.

Вважається, що статуї уособлюють духи видатних предків своїх творців. Нещодавнє дослідження також показало, що саме виробництво бовванів робило землю більш родючою, оскільки під час створення статуй до ґрунту постійно потрапляли фрагменти базальтової породи, які були чудовими добривами.

Зараз на острові, який знаходиться у Тихому океані на відстані в 3,5 тис. кілометрів від Чилі, приблизно тисяча статуй. Вони приваблюють сюди 12 тисяч туристів щомісяця.

"Всі були проти встановлення особливих правил дорожнього руху поблизу священних місць – але ми, місцева рада, пояснювали, яка небезпека існує", - розповів мер Едмундс Паоа місцевій газеті El Mercurio.

"Ми чудово знали, чим загрожує зростання кількості туристів та жителів на острові. Нас не послухали, і ось результат", - поскаржився він.

 

Спільнота рапануйців опублікувала в Facebook допис з фотографіями з місця аварії і закликом захистити культурну спадщину острова.

"Це не просто археологічний пам'ятник, це священний елемент живої культури, фундаментальний для світогляду рапануйців", - зазначили у спільноті.


ДОВІДКОВО. На острові Пасхи збереглася майже тисяча кам'яних статуй. Найбільша з них важить 74 тонни і сягає 10 метрів у висоту.

Рапануйці створили ці статуї в період між 1400 та 1650 роками і встановили їх колом по периметру острова. Обличчя бовванів спрямовані до центру острова.

Моаї знамениті своїми глибоко посадженими очима і довгими вухами, а на головах частини з них встановлені багатотонні "шапки".

Для рапануйців кожна статуя уособлює дух конкретного предка. Одна з них, відома як Хоа Хакананайя, знаходиться в Британському музеї – у 1860 році капітан британського судна подарував її королеві Вікторії.

У 2018 році уряд Чилі та представники острова зажадали повернення цієї статуї, але мер Паоа згодом заявив, що віддасть перевагу фінансовим зобов'язанням музею щодо збереження решти моаї на острові.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.