Пікап розтрощив священну статую моаї на острові Пасхи

Мер острова Пасхи хоче обмежити дорожній рух після того, як в одну зі знаменитих статуй моаї врізався пікап.

За словами Педро Едмундса Паоа, аварія завдала надзвичайної шкоди статуї. Пікап також зруйнував платформу, на якій вона стояла, пише ВВС. України.

 

Одного мешканця острова затримали, йому висунули звинувачення у пошкодженні національної пам'ятки.

Знамениті статуї моаї вирізали з каменю стародавні рапануйці – корінний народ, який досі мешкає на острові Пасхи.

Вважається, що статуї уособлюють духи видатних предків своїх творців. Нещодавнє дослідження також показало, що саме виробництво бовванів робило землю більш родючою, оскільки під час створення статуй до ґрунту постійно потрапляли фрагменти базальтової породи, які були чудовими добривами.

Зараз на острові, який знаходиться у Тихому океані на відстані в 3,5 тис. кілометрів від Чилі, приблизно тисяча статуй. Вони приваблюють сюди 12 тисяч туристів щомісяця.

"Всі були проти встановлення особливих правил дорожнього руху поблизу священних місць – але ми, місцева рада, пояснювали, яка небезпека існує", - розповів мер Едмундс Паоа місцевій газеті El Mercurio.

"Ми чудово знали, чим загрожує зростання кількості туристів та жителів на острові. Нас не послухали, і ось результат", - поскаржився він.

 

Спільнота рапануйців опублікувала в Facebook допис з фотографіями з місця аварії і закликом захистити культурну спадщину острова.

"Це не просто археологічний пам'ятник, це священний елемент живої культури, фундаментальний для світогляду рапануйців", - зазначили у спільноті.


ДОВІДКОВО. На острові Пасхи збереглася майже тисяча кам'яних статуй. Найбільша з них важить 74 тонни і сягає 10 метрів у висоту.

Рапануйці створили ці статуї в період між 1400 та 1650 роками і встановили їх колом по периметру острова. Обличчя бовванів спрямовані до центру острова.

Моаї знамениті своїми глибоко посадженими очима і довгими вухами, а на головах частини з них встановлені багатотонні "шапки".

Для рапануйців кожна статуя уособлює дух конкретного предка. Одна з них, відома як Хоа Хакананайя, знаходиться в Британському музеї – у 1860 році капітан британського судна подарував її королеві Вікторії.

У 2018 році уряд Чилі та представники острова зажадали повернення цієї статуї, але мер Паоа згодом заявив, що віддасть перевагу фінансовим зобов'язанням музею щодо збереження решти моаї на острові.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.