Премія PinchukArtCentre 2020 оголосила імена переможців

Головну премію PinchukArtCentre 2020 отримали Ярема Малащук та Роман Хімей.

Про це повідомляє пресслужба артцентру.

 

"Ярема Малащук та Роман Хімей стали володарями головної премії 6-го конкурсу Премії PinchukArtCentre – загальнонаціональної премії для українських художників віком до 35 років.

За роботу "Пряма трансляція" вони отримали 250 тисяч гривень (близько 10 тисяч доларів США) й автоматично увійшли до списку номінантів міжнародної премії Future Generation Art Prize 2021", - ідеться в повідомленні.

Ярема Малащук та Роман Хімей
Ярема Малащук та Роман Хімей

Як зазначається, Ніколай Карабінович отримав першу спеціальну премію за роботу "Якнайдалі". Юлі Голуб здобула другу спеціальну премію за відео "Дивись, у неї борода!".

Окрім 60 тисяч гривень (2300 доларів США), PinchukArtCentre запропонує кожному лауреату обмежену підтримку художнього розвитку в рамках виготовлення твору мистецтва або підтримки у вигляді резиденції.

Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський здобули приз громадськості (близько 1000 доларів США) за роботу "Бешкетники".

Переможців було обрано міжнародним журі у складі Бйорна Гельдхофа, арт-директора PinchukArtCentre; Катерини Грегос, кураторки, письменниці та лекторки; Каті Ківінен, головної кураторки колекції KIASMA; Влади Ралко, художниці. Томас Деламарр, старший куратор фонду Cartier, не зміг відвідати Україну через поширення в Європі коронавірусу Covid-19.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.