Премія PinchukArtCentre 2020 оголосила імена переможців

Головну премію PinchukArtCentre 2020 отримали Ярема Малащук та Роман Хімей.

Про це повідомляє пресслужба артцентру.

 

"Ярема Малащук та Роман Хімей стали володарями головної премії 6-го конкурсу Премії PinchukArtCentre – загальнонаціональної премії для українських художників віком до 35 років.

За роботу "Пряма трансляція" вони отримали 250 тисяч гривень (близько 10 тисяч доларів США) й автоматично увійшли до списку номінантів міжнародної премії Future Generation Art Prize 2021", - ідеться в повідомленні.

Ярема Малащук та Роман Хімей
Ярема Малащук та Роман Хімей

Як зазначається, Ніколай Карабінович отримав першу спеціальну премію за роботу "Якнайдалі". Юлі Голуб здобула другу спеціальну премію за відео "Дивись, у неї борода!".

Окрім 60 тисяч гривень (2300 доларів США), PinchukArtCentre запропонує кожному лауреату обмежену підтримку художнього розвитку в рамках виготовлення твору мистецтва або підтримки у вигляді резиденції.

Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський здобули приз громадськості (близько 1000 доларів США) за роботу "Бешкетники".

Переможців було обрано міжнародним журі у складі Бйорна Гельдхофа, арт-директора PinchukArtCentre; Катерини Грегос, кураторки, письменниці та лекторки; Каті Ківінен, головної кураторки колекції KIASMA; Влади Ралко, художниці. Томас Деламарр, старший куратор фонду Cartier, не зміг відвідати Україну через поширення в Європі коронавірусу Covid-19.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".