Фортеця в Кам'янці дивуватиме туристів новим підсвічуванням. ФОТО

Кам'янець-Подільська фортеця в туристичному сезоні-2020 отримає нову концепцію підсвічування, зокрема, стіни Старого замку сяятимуть виключно відтінками білого.

Про це повідомила пресслужба Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, передає Укрінформ.

 

"До початку туристичного сезону музей планує оновити освітлення Старого замку. Модернізація передбачає відсутність кольорів, лише різні відтінки білого.

Підсвічуватиметься також каньйон і вперше – південний бік замку. При цьому буде використаний зовсім інший, енергоефективний тип прожекторів. Результатом стане зменшення споживання електроенергії вчетверо", – йдеться в повідомленні.

 

Світильники планують розмістити як на елементах, що вже є, наприклад, опорах мереж вуличного освітлення, так і на нових стійках, не порушуючи культурного шару та цілісності споруд музею.

Рекомендації щодо освітлення музей отримав від польських колег та співробітників Національного інституту культурної спадщини Польщі.

 

Розробленням проєкту займається вінницька компанія, яка працює на ринку України вже 20 років і єдина має досвід у підсвічуванні таких масштабних об'єктів.

Вартість проєкту становить 300 тисяч гривень. Цю суму сплатить музей.

Історіографія проблеми датування міста Одеса

Історія Південної України багата і різноманітна. Вивчаючи наукові напрацювання дослідників краю можна легко прослідкувати, що сучасні міста та села мають давню та тривалу історію становлення, розвитку та розквіту. Проте наприкінці XVIII століття, коли ці землі ввійшли до складу Російської імперії, їхня історія почала змінюватись на догоду імперським інтересам. Так зникла або викривилась історія не одного населеного пункту. Не є виключенням і “Південна Пальміра” - Одеса.

Олександр Шульгин - об'єкт "Дипломат"

Він був одним із тих, хто з моменту проголошення Української Народної Республіки і упродовж усіх міжвоєнних років чи не найбільше зробив для визнання України як незалежної держави, формування української зовнішньої політики, відстоювання українських інтересів у світі і розвитку міжнародного співробітництва. За його активною діяльністю пильно стежили органи ДПУ–НКВС СРСР і навіть мали намір завербувати

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.