Фортеця в Кам'янці дивуватиме туристів новим підсвічуванням. ФОТО

Кам'янець-Подільська фортеця в туристичному сезоні-2020 отримає нову концепцію підсвічування, зокрема, стіни Старого замку сяятимуть виключно відтінками білого.

Про це повідомила пресслужба Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, передає Укрінформ.

 

"До початку туристичного сезону музей планує оновити освітлення Старого замку. Модернізація передбачає відсутність кольорів, лише різні відтінки білого.

Підсвічуватиметься також каньйон і вперше – південний бік замку. При цьому буде використаний зовсім інший, енергоефективний тип прожекторів. Результатом стане зменшення споживання електроенергії вчетверо", – йдеться в повідомленні.

 

Світильники планують розмістити як на елементах, що вже є, наприклад, опорах мереж вуличного освітлення, так і на нових стійках, не порушуючи культурного шару та цілісності споруд музею.

Рекомендації щодо освітлення музей отримав від польських колег та співробітників Національного інституту культурної спадщини Польщі.

 

Розробленням проєкту займається вінницька компанія, яка працює на ринку України вже 20 років і єдина має досвід у підсвічуванні таких масштабних об'єктів.

Вартість проєкту становить 300 тисяч гривень. Цю суму сплатить музей.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".