Фортеця в Кам'янці дивуватиме туристів новим підсвічуванням. ФОТО

Кам'янець-Подільська фортеця в туристичному сезоні-2020 отримає нову концепцію підсвічування, зокрема, стіни Старого замку сяятимуть виключно відтінками білого.

Про це повідомила пресслужба Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, передає Укрінформ.

 

"До початку туристичного сезону музей планує оновити освітлення Старого замку. Модернізація передбачає відсутність кольорів, лише різні відтінки білого.

Підсвічуватиметься також каньйон і вперше – південний бік замку. При цьому буде використаний зовсім інший, енергоефективний тип прожекторів. Результатом стане зменшення споживання електроенергії вчетверо", – йдеться в повідомленні.

 

Світильники планують розмістити як на елементах, що вже є, наприклад, опорах мереж вуличного освітлення, так і на нових стійках, не порушуючи культурного шару та цілісності споруд музею.

Рекомендації щодо освітлення музей отримав від польських колег та співробітників Національного інституту культурної спадщини Польщі.

 

Розробленням проєкту займається вінницька компанія, яка працює на ринку України вже 20 років і єдина має досвід у підсвічуванні таких масштабних об'єктів.

Вартість проєкту становить 300 тисяч гривень. Цю суму сплатить музей.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".