Литва закликає західних лідерів відмовитися від присутності на параді в Москві 9 травня

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус закликав західних діячів відмовитися від присутності на так званому «параді перемоги» в Москві, запланованому на 9 травня.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на МЗС Литви.

 

За цим повідомленням, на неформальній зустрічі з колегами з країн-членів Європейського союзу, що відбулася в Хорватії, він закликав колег критично оцінити плани офіційних візитів до Москви в час, коли Росія використовує численні влаштовані нею конфлікти, щоб створити враження нормальної співпраці, і їй це вдається.

"Росія любить символи. Парад, що відбудеться в Москві в травні, не просто відзначає перемогу в Другій світовій війні, але й має на меті відсвяткувати перемоги нинішньої мілітаристської політики Росії", – сказав він.

За словами міністра, наразі немає підстав змінювати політику Європейського союзу щодо Росії, бо сама Росія не змінює своєї зовнішньої політики, продовжує втручатися в справи сусідніх та інших країн, а останнім часом стала ще агресивнішою.

"Росія демонструє свою силу не тільки на регіональному, а й на глобальному рівні. Захід не може покладатися на своє партнерство з Росією, яка не бере участі у вирішенні конфліктів – радше в їхній ескалації. Ми говоримо не тільки про Грузію чи Україну, а й про сирійську провінцію Ідліб і ескалацію в Лівії", – наголосив Лінкявічус.

Росія, в державній міфології якої провідну роль відіграє "перемога в Великій Вітчизняній війні", щороку гучно святкує дату так званого "дня перемоги" 9 травня, хоча нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року.

Нинішнього, 2020 року сповнюється 75 років від тієї капітуляції. У Москві ще з минулого літа говорять про плани відсвяткувати цю дату великим військовим парадом, на який мають запросити багатьох світових лідерів.


Нагадуємо, що 3 березня Вадим Пристайко повідомив, що Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Європі у Москві 9 травня. Трамп також не поїде до Москви на парад.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.