До Полтавського облархіву передали документи хронікера Української Революції

Представниця родини Несвіцьких передала на зберігання до Державного архіву Полтавської області родинну реліквію – цілісний особовий фонд полтавського лікаря Олександра Несвіцького.

Документи будуть опрацьовані та надійдуть в науковий обіг у 2021 році, повідомляють Новини Полтавщини.

 

На початку 90-х років минулого століття на зберігання до архіву надійшла цінна знахідка – щоденник полтавського лікаря О. Несвіцького "Полтава у дні революції та період смути 1917 – 1921 роки".

До архіву його приніс робітник Микола Пелих, який віднайшов документ у звалищі макулатури однієї із полтавських шкіл та інтуїтивно відчув небуденність своєї знахідки.

Зважаючи на те, що документів періоду Української революції 1917 – 1921 років збереглося не так багато, щоденник був виданий та перевиданий, мав великий суспільний резонанс.

Однак, в архіві не було документів про самого Олександра Несвіцького (1855 – 1942). Після його смерті в часи нацистської окупації родина виїхала з Полтави. Опублікований державним архівом щоденник потрапив до наукового обігу і на початку 2000-х років Несвіцьким, які мешкали у Львові, був переданий екземпляр полтавського видання.

Тепер ж до архіву надійшли документи, що сформують особовий фонд цього хронікера Української Революції.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін