Фільм про співпрацю УПА та Армії Крайової виклали в інтернет

Кінокомпанія «УМ-Груп» виклала у вільний доступ створений за підтримки Державного агентства України з питань кіно історичний документальний фільм «Рубіж. Грубешівська операція».

Про це повідомляє пресслужба Держкіно, передає Укрінформ.

 

"Онлайн-прем'єра стрічки, у якій розповідається про відносини України та Польщі в період Другої світової та одразу після її завершення, відбулася на офіційному YouTube-каналі кінокомпанії "УМ-Груп", - ідеться у повідомленні.

Як зазначається, опубліковано одразу три різні мовні версії картини:

- оригінальну чотиримовну версію з українськими субтитрами, у якій персонажі спілкуються українською, польською, російською та німецькою мовами. До озвучування було залучено акторів Андрія Мостренка, Віктора Лафаровича та Катерину Білик;

- версію з українським дубляжем, до якого долучилися актори Михайло Кукуюк та Катерина Качан;

- версію з англійським перекладом підписів та англійськими субтитрами.


Документальний фільм "Рубіж. Грубешівська операція" розповідає про визвольну боротьбу українських повстанців з УПА та польських партизанів з АК (Армія Крайова) під час та після Другої світової війни.

Найбільш вдалою спільною польсько-українською військовою операцією повстанців став напад підрозділів УПА та ВіН ("Воля і незалежність", вихідці з АК) на контрольоване силами НКВД повітове місто Грубешів у 1946 році.

Проєкт фільму став одним з переможців десятого конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку в обсязі 3 млн 468 тис. 235 грн. (100% загальної вартості виробництва). До створення картини долучилися Український та Польський інститути національної пам'яті.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.