Спецпроект

Електронне обговорення Концепції комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру

Український інститут національної пам’яті пропонує до громадського обговорення Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру. Інститут ініціює обговорення у відповідь на лист від Інституту історії України Національної академії наук України № 950-21 від 19.04.2021 року.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Концепція передбачає створення у Бабиному Ярі в Києві цілісного меморіального комплексу як альтернативи хаотичному зведенню окремих пам'ятників та меморіалів на території яру. Документ пропонує бачення, як упорядкувати та об'єднати наявні об'єкти і пам'ятні місця у цілісний меморіальний парк.

Меморіальний парк "Бабин Яр" має охопити територію, центром якої є місце масових розстрілів євреїв Києва та інших жертв нацизму, а також розташовані навколо численні кладовища, що виникли тут упродовж двох останніх століть.

Меморіальний парк повинен перетворити те, що зараз є захаращеним лісопарком і парком відпочинку, на місце, сприятливе для осмислення й віддавання шани жертвам. Водночас цей простір має залишатися відкритим для наступної меморіалізації як майданчик діалогу та співпраці різних громад і частин суспільства.

Також концепція передбачає створення двох музеїв: Українського музею Голокосту та Меморіального музею Бабиного Яру.

Український музей Голокосту розповідатиме про винищення євреїв на території України під час Другої світової війни у контексті загальноєвропейської трагедії нацистського геноциду єврейського народу.

Меморіальний музей Бабиного Яру буде присвячений усім численним трагедіям Бабиного Яру та висвітлюватиме, яке місце займає Бабин Яр і трагічні події, що тут відбувалися, у пам'яті українського суспільства та окремих спільнот.

Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру розробила спеціальна робоча група при Інституті історії України Національної академії наук, створена в 2017 році на виконання Указу Президента України та рішення уряду. До неї увійшли історики, фахівці музейної справи, архітектори, юристи. Концепція пройшла рецензування у понад 40 науковців з усього світу.


Документ повністю можна завантажити на сайті Інституту історії України.


Зауваження та пропозиції до концепції можна надсилати на електронну адресу go@uinp.gov.ua до 10 листопада 2021 року включно. У темі листа необхідно зазначити "Бабин Яр". Форма подачі пропозицій – довільна, але УІНП просить викладати рекомендації чітко та структуровано й обов'язково вказувати, якого саме розділу концепції чи фрагменту тексту стосуються ваші пропозиції.

Відповідальна особа за проведення електронного обговорення: начальниця відділу аналізу тоталітарних режимів Вікторія Яременко 044 290 21 98.

Звіт про результат електронного обговорення буде оприлюднений на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Після завершення громадського та експертних обговорень Концепція комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру буде запропонована на розгляд уряду.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.