Спецпроект

Шмигаль віддав приміщення державного комплексу «Бабин Яр» в оренду приватному російському проєкту

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук‘янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру.

Про це повідомив співпрезидент Вааду України Йосиф Зісельс на своїй сторінці у Facebook.

 

"Як стало щойно відомо, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту "Меморіал Голокосту "Бабин Яр" реконструйований на державні кошти будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, який є частиною українського проєкту комплексної меморіялізації Бабиного Яру", - йдеться у повідомлені.


Нагадуємо, що Робоча група при Інституті історії України НАН України на виконання Указу Президента України № 331/2017 від 20 жовтня 2017 р. "Про додаткові заходи щодо перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр"" та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 542-р від 26 липня 2018 р. "Про затвердження плану заходів з перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", на замовлення Міністерства культури України та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" упродовж 2017–2021 рр. розробила два документи, які стосуються гідного вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру: Концепцію створення Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру в історичній будівлі колишньої контори Єврейського кладовища по вул. Юрія Іллєнка, 44 та Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Обидва документи пройшли широке рецензування серед вітчизняних та зарубіжних фахівців, після чого були відповідним чином доопрацьовані. Концепцію комплексного розвитку Бабиного Яру було презентовано на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 березня ц.р.


Цей будинок – єдина вціліла споруда другого єврейського цвинтаря, зведений за проектом архітектора Володимира Ніколаєва у 1892 році.

Тут знаходився головний вхід, і починалася центральна алея кладовища (відкрита в 1894-м), яка впиралася в відріг Кирилівського Яру.

Під час німецької окупації в будинку була розташована казарма команди 1005 якої було доручено спалення трупів у серпні-вересні 1943 року. За радянських часів, після руйнування (в кінці 1950-х) і офіційного закриття єврейського кладовища (в 1962-му), в будівлі облаштували гуртожиток для хокейної команди "Сокіл". У 2010-х, коли "Сокіл" припинив свої виступи в професійному хокеї, будинок перейшов в введення Київської міської ради профспілок. Новий власник за договором іпотеки передав споруду приватній фірмі, тим самим перевищивши свої повноваження.

В результаті, в 2016 році за позовом прокуратури і рішенням суду будівлю було повернуто державі і, відповідно до постанови Кабінету міністрів грудня 2015 року, віддано Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр" для створення Меморіального музею пам'яті жертв трагедії.

Будинок був відреставрований на державні кошти та кошти приватних спонсорів. Загалом в реставрацію вже вкладено більш ніж 30 млн грн. та виділено ще 60 млн грн на 2021 рік., але поки що додаткові 60 млн грн. залишаються державному рахунку.

Редакція сайту Вааду попросила прокоментувати факт передачі будинку директора Українського центра вивчення історії Голокосту, старшого наукового співробітника Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. И. Ф. Кураса НАН України Анатолія Подольського:

– Це капітуляція. Як український історик, як член робочої групи, яка створює державну концепцію меморіялізації пам'яті жертв Бабиного Яру, я вважаю, що цей факт доводить: найвищі державні посадовці капітулюють, працюючи на путінський режим. Зараз не можна казати про історичні або меморіальні аспекти, а можна тільки про політичні. Наша держава виглядає зараз як обслуговуюча одиниця приватного проросійського проєкту.


Читайте також:

Заява робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру

Підтримати український державний проєкт комплексної меморіалізації Бабиного Яру. ПЕТИЦІЯ

Слуги народу просувають російський проєкт меморіалу в Бабиному Яру

Заява робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".