Спецпроект

Шмигаль віддав приміщення державного комплексу «Бабин Яр» в оренду приватному російському проєкту

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук‘янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру.

Про це повідомив співпрезидент Вааду України Йосиф Зісельс на своїй сторінці у Facebook.

 

"Як стало щойно відомо, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту "Меморіал Голокосту "Бабин Яр" реконструйований на державні кошти будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, який є частиною українського проєкту комплексної меморіялізації Бабиного Яру", - йдеться у повідомлені.


Нагадуємо, що Робоча група при Інституті історії України НАН України на виконання Указу Президента України № 331/2017 від 20 жовтня 2017 р. "Про додаткові заходи щодо перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр"" та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 542-р від 26 липня 2018 р. "Про затвердження плану заходів з перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", на замовлення Міністерства культури України та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" упродовж 2017–2021 рр. розробила два документи, які стосуються гідного вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру: Концепцію створення Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру в історичній будівлі колишньої контори Єврейського кладовища по вул. Юрія Іллєнка, 44 та Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Обидва документи пройшли широке рецензування серед вітчизняних та зарубіжних фахівців, після чого були відповідним чином доопрацьовані. Концепцію комплексного розвитку Бабиного Яру було презентовано на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 березня ц.р.


Цей будинок – єдина вціліла споруда другого єврейського цвинтаря, зведений за проектом архітектора Володимира Ніколаєва у 1892 році.

Тут знаходився головний вхід, і починалася центральна алея кладовища (відкрита в 1894-м), яка впиралася в відріг Кирилівського Яру.

Під час німецької окупації в будинку була розташована казарма команди 1005 якої було доручено спалення трупів у серпні-вересні 1943 року. За радянських часів, після руйнування (в кінці 1950-х) і офіційного закриття єврейського кладовища (в 1962-му), в будівлі облаштували гуртожиток для хокейної команди "Сокіл". У 2010-х, коли "Сокіл" припинив свої виступи в професійному хокеї, будинок перейшов в введення Київської міської ради профспілок. Новий власник за договором іпотеки передав споруду приватній фірмі, тим самим перевищивши свої повноваження.

В результаті, в 2016 році за позовом прокуратури і рішенням суду будівлю було повернуто державі і, відповідно до постанови Кабінету міністрів грудня 2015 року, віддано Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр" для створення Меморіального музею пам'яті жертв трагедії.

Будинок був відреставрований на державні кошти та кошти приватних спонсорів. Загалом в реставрацію вже вкладено більш ніж 30 млн грн. та виділено ще 60 млн грн на 2021 рік., але поки що додаткові 60 млн грн. залишаються державному рахунку.

Редакція сайту Вааду попросила прокоментувати факт передачі будинку директора Українського центра вивчення історії Голокосту, старшого наукового співробітника Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. И. Ф. Кураса НАН України Анатолія Подольського:

– Це капітуляція. Як український історик, як член робочої групи, яка створює державну концепцію меморіялізації пам'яті жертв Бабиного Яру, я вважаю, що цей факт доводить: найвищі державні посадовці капітулюють, працюючи на путінський режим. Зараз не можна казати про історичні або меморіальні аспекти, а можна тільки про політичні. Наша держава виглядає зараз як обслуговуюча одиниця приватного проросійського проєкту.


Читайте також:

Заява робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру

Підтримати український державний проєкт комплексної меморіалізації Бабиного Яру. ПЕТИЦІЯ

Слуги народу просувають російський проєкт меморіалу в Бабиному Яру

Заява робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.