Культурні інституції звернулись до уряду щодо ймовірного скорочення фінансування

Українські культурні інституції звернулись до уряду щодо неприпустимості скорочення видатків на оплату праці.

Текст звернення оприлюднено на офіційному сайті Українського культурного фонду, передає Укрінформ.

 

"Українські культурні інституції і незалежні виробники уже нині опиняються без ресурсів, що дозволили б виплачувати зарплати, фінансувати першочергові протиаварійні чи реставраційні роботи і навіть настільки насущні потреби, як охорона державної частини українського музейного фонду", - йдеться у зверненні.

Як зазначається, це загрожує не просто зупинкою розвитку чи замороженням досягнень останніх років.

"Необхідно зберегти робочі місця і належний безпековий стан інституцій. Для цього дуже важливо відмовитися від потенційного скорочення видатків на оплату праці.

Принципово важливо скористатися усіма можливостями, що мають Український культурний фонд та Український інститут книги, на вирішення проблем, котрі виникають з нинішньою кризою", - йдеться у зверненні.

Представники культурних інституцій просять уряд дослухатися до пропозицій УКФ та Українського інституту книги щодо переформатування їхніх програм через виклики, пов'язані з епідемією коронавірусу, зберегти фінансування проєктів Українським культурним фондом, бюджет якого спрямований в першу чергу на підтримку самих продуцентів культури, і таким чином допомогти їм подолати кризу.

Як зазначається у зверненні, також важливо зберегти і сприяти програмам УІК щодо підтримки української книговидавничої галузі, кіновиробництва.

"Ми звертаємося з проханням серйозно проаналізувати ці ризики й разом із культурною спільнотою, Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України зробити все можливе для їхньої мінімізації", - наголошують автори звернення.

Передусім, представники культурних інстутицій пропонують переспрямувати видатки розвитку, передбачені на культуру або інші цілі в межах бюджетів головних розпорядників, що управляють інституціями культури, на поточну інституційну підтримку.


Зазначимо, що Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики закликав Мінфін не скорочувати фінансування діяльності Міністерства культури, молоді та спорту до проведення політичних консультацій.

За інформацією парламентаріїв, Мінфін пропонуватиме скоротити фінансування Держкіно (750 млн грн), Українського культурного фонду (500 млн грн), Інституту книги (150 млн грн), туризму (240 млн грн), а також витрат на програму "зшивання країни", реставраційні роботи по захисту історико-культурної спадщини, програм інформполітики – на суму понад 500 млн грн.


У свою чергу, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Facebook: "Сильна економіка неможлива без розвиненої культурної галузі, натомість масштабне урізання видатків на культурні проєкти зведе нанівець зусилля, витрачені за останні роки на розвиток цієї сфери".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.