Вчені виготовили модель проєкту моста Леонардо да Вінчі на 3D-принтері.ФОТО

У 1502 році Леонардо да Вінчі розробив проєкт найдовшого на той час мосту у світі – більше 280 метрів.

Про це пише Гал-Інфо із посиланням на Symbolon.

 

Хоча сам міст так і не був побудований, група дослідників з Массачусетського технологічного інституту в США з'ясували наскільки був міцним та витривалим міст, спроектований Леонардо. Результати їх роботи були представлені на конференції International Association for Shell and Spatial Structures в Барселоні (2019 р.).

Вчені за допомогою 3D-принтера виготовили 126 блоків для моделі, що є в 500 разів меншою за оригінальну конструкцію.

Хоча да Вінчі не вказував, який будівельний матеріал повинен використовуватися, єдиний витривалий і доступний у той час, був камінь. Модель продемонструвала, що такий міст міг триматися під власною вагою і не потребував будь-якого скріплюючого камінь матеріалу.

 

У той час для будівництва мостів використовувалися дерев'яні риштування, щоб утримувати камінь. Як тільки останній камень встановлювали на місці, риштування прибиралися. Дослідники зробили це саме зі своєю моделюю.

Міст да Вінчі був у 10 разів довшим від інших мостів того часу, однак мав лише дві опори і одну арку. При цьому висота конструкції була достатньою для того, щоб під нею могли проходити невеликі судна.

Проект був розроблений Леонардо для султана Османської імперії Баязида II (1481 – 1512), який хотів побудувати міст між Константинополем і сусіднім районом Галата.

Оскільки в районі часто проходили землетруси, Леонардо да Вінчі спроектував спеціальні опори по боках мосту, щоб стабілізувати конструкцію при поперечних зміщеннях.

 

Пропри усю продуманість конструкції проект Леонардо не було вибрано, тому він залишився лише у кресленнях. Цікаво, що інженери також перевірили стійкість мосту, імітуючи землетрус. Міст витримав симуляції.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.