У Венеції в монастирі знайшли меч, якому 5 тис. років

Вчені ідентифікували меч, який раніше вважали середньовічним. Встановили, що йому близько 5 тис. років та походить з Анатолії – території сучасної Туреччини.

Зброю знайшли у монастирі, що на острові Сан-Лаззаро-дельї-Армен у Венеції. Невідповідність середньовічному періоду встановила експертка з давньої близькосхідної зброї Вітторія Далл'Армелліна. Вона наголосила, що меч схожий на ті, що археологи датували IV тис. до Р.Х. Зброя цього періоду вважається найдавнішою у світі, пише Газета.UA із посиланням на The History Blog.

 
Автор: Andrea Avezzu

Даний тип був розповсюдженим у невеликому регіоні Східної Анатолії між річкою Євфрат і південним узбережжям Чорного моря. Його виготовили із миш'якової бронзи – сплаву міді з миш'яком, що використовували до відкриття олова.

Зброя не має жодних прикрас чи гравіювання. Її призначення встановити неможливо – могла використовуватись як практично так і церемоніально. Саме у період датування меча, археологи засвідчують багаті поховання, що вказували на розвиток військової еліти.

За документами, зброя потрапила до Італії у другій половині XIX ст. Її подарували католицькому священику Гевонду Алішану. Знайшли її у місті Кавак біля Чорного моря.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.