У Венеції в монастирі знайшли меч, якому 5 тис. років

Вчені ідентифікували меч, який раніше вважали середньовічним. Встановили, що йому близько 5 тис. років та походить з Анатолії – території сучасної Туреччини.

Зброю знайшли у монастирі, що на острові Сан-Лаззаро-дельї-Армен у Венеції. Невідповідність середньовічному періоду встановила експертка з давньої близькосхідної зброї Вітторія Далл'Армелліна. Вона наголосила, що меч схожий на ті, що археологи датували IV тис. до Р.Х. Зброя цього періоду вважається найдавнішою у світі, пише Газета.UA із посиланням на The History Blog.

 
Автор: Andrea Avezzu

Даний тип був розповсюдженим у невеликому регіоні Східної Анатолії між річкою Євфрат і південним узбережжям Чорного моря. Його виготовили із миш'якової бронзи – сплаву міді з миш'яком, що використовували до відкриття олова.

Зброя не має жодних прикрас чи гравіювання. Її призначення встановити неможливо – могла використовуватись як практично так і церемоніально. Саме у період датування меча, археологи засвідчують багаті поховання, що вказували на розвиток військової еліти.

За документами, зброя потрапила до Італії у другій половині XIX ст. Її подарували католицькому священику Гевонду Алішану. Знайшли її у місті Кавак біля Чорного моря.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.