Віряни Московського патріархату знесли 300-літню козацьку церкву на Поділлі. ФОТО

Віряни УПЦ МП розібрали Покровську "козацьку" дерев'яну церкву в селі Лозова Шаргородського району Вінницької області, яку було побудовано у 1700-1702 роках, що мала статус пам’ятки національного значення.

Про це повідомляє видання "Релігія в Україні".

 

Тепер на місці пам'ятки національного значення – дерев'яної церкви часів Семена Палія та Івана Мазепи стоїть новобудова, збудована вірними Московського патріархату.

"Красуня та берегиня духу свободи України проіснувала 314 років такою, як на 1 фото. Потім – руйнація, будівельні ліси і нова "репліка" – останні 4 фото", – написала у Facebook Наталія Пудайло зі спільноти "Подільські мандри".

 
Фотоколаж: Релігія в Україні

"Кожну лекцію, кожен виступ про національну архітектуру XVIII ст. я починав згадуючи цю невеличку, але особливу церковцю. Тепер – пустка! Хто ми тепер без неї?", – прокоментував руйнування церкви ексголова Ради у справах релігій при Кабінеті міністрів України Арсен Зінченко.

Покровський храм в с. Лозова займає громада Шаргородського благочиння Могилів-Подільської єпархії УПЦ (МП), яка і замінила церкву на нову.

Ось що розповіли у проєкті "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина":

"Ми прибули до Лозової в той час, коли стара Покровська церква перестала існувати. Вона була розібрана, тому що… цитата – да она вся гнилая, вот и разобрали – теперь соберем новую, из нових брёвен и будет как новая…"За їх словами, це їм розповіли чоловіки з бензопилою, розпилюючи колоди старого зрубу.

"Так, деякі з них виглядали дуже погано, але, більшість (заминивши трухляві) ще можно було би використовувати, і це була би автентична, стара церква, з заміною пошкодженного…

Як там було далі – ми не знаємо, стверджувати, що старі колоди були використані в відновлені церкві, не можемо, бо бачили, як їх знищують. Коли розбирають старі зруби з метою їх перезібрати – їх маркують, роблять карту понівеченого – ми цього теж не побачили...

Також не відома доля старого іконостасу, живий, чи вже "…как новый…", – розповіли на сторінці проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина".

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.