На Буковині демонтували пам’ятник трьом чекістам. ФОТО

У Чернівецькій області демонтували пам’ятник, який називали "Скеля трьох чекістів", що був розташований у Путильському районі.

Як повідомляє molbuk.ua, монумент був зведений на честь трьох офіцерів НКВД – двох майорів та капітана, які загинули в бою із відділом УПА.

 

"У 2008 році на сесії сільської ради було прийнято рішення змінити напис на пам'ятнику, - каже Микола Труфен, сільський голова Дихтинця. – Замість таблички з написом: "Тут 23 вересня 1944 року в боротьбі з бандами фашистських буржуазно-українських націоналістів загинули смертю хоробрих славні сини Вітчизни три чекісти: Новожилов Михайло Сергійович, Меняшкін Олексій Іванович, Большаков Петро Федорович", планували поставити табличку: "З мечем прийшли – від меча і загинули". А монумент, що зображує воїна з мечем, мав залишитись на місці".

 

Та нещодавно Український інститут національної пам'яті надіслав у село вимогу таки демонтувати пам'ятник. Це вдалося здійснити з 12-тої спроби.

 

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище