У Конотопі пошкодили пам’ятний знак загиблим за волю України

У центрі Конотопа небайдужі громадяни виявили пошкоджений пам'ятний знак загиблим за волю України та звернулись до поліції

У Конотопі на Сумщині пошкоджено пам'ятний знак загиблим за волю України. Про це повідомляє ГУ Національної поліції у Сумській області.

"Про пошкоджений пам'ятний знак загиблим за волю України, який знаходиться у центрі Конотопа, до поліції повідомили небайдужі містяни. А пізніше з офіційною заявою про це звернувся і голова громадської організації "Конотопське об'єднання ветеранів війни за незалежність України", - розповів старший інспектор відділу комунікацій ГУ Нацполіції у Сумській області Володимир Крупецьких.

 

На місце події негайно виїхала слідчо-оперативна група на чолі з керівництвом підрозділу. Під час огляду місця події правоохоронці з'ясували, що на пам'ятному знаку дійсно є пошкодження у вигляді численних сколів у центральній його частині.
Наразі за даним фактом слідчими відкрито кримінальне провадження та проводяться всі необхідні заходи для встановлення причетної до злочину особи та її місцезнаходження.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.