Держдума РФ перенесла дату закінчення Другої світової війни

Державна дума Росії перенесла День закінчення Другої світової війни на 3 вересня. Аргументом було те, що в 1945 році Президія Верховної ради СРСР встановила День перемоги над Японією на 3 вересня.

Державна дума Росії ухвалила закон, яким в Росії один із день військової слави переноситься з 2 на 3 вересня. Автори нагадують, що президія Верховної Ради СРСР в 1945 році схвалила указ про оголошення 3 вересня святом Перемоги над Японією. Крім того, Китай відзначає День перемоги 3 вересня. Досі датою закінчення Другої світової війни вважалось 2 вересня - день капітуляції Японії.

Законопроект на розгляд парламенту внесли депутати пропутінської партії "Єдина Росія". Вони пояснили ініціативу бажанням "зберегти історичну справедливість щодо переможців у Другій світовій війні".

"Формулювання "3 вересня - День закінчення Другої світової війни (1945 рік)" символізує перехід від стану війни до миру, пошуку шляхів примирення і співпраці", - йдеться в пояснювальній записці.

Зауважимо, що доволі поширеною є думка про початок Другої Світової війни не у 1939, а у 1937 чи навіть 1931 році, коли Японія розпочиналавійськові дії на території сучасного Китаю.

Китайський парад перемоги над Японією, 3 вересня 1945 року
Китайський парад перемоги над Японією, 3 вересня 1945 року

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.