Держдума РФ перенесла дату закінчення Другої світової війни

Державна дума Росії перенесла День закінчення Другої світової війни на 3 вересня. Аргументом було те, що в 1945 році Президія Верховної ради СРСР встановила День перемоги над Японією на 3 вересня.

Державна дума Росії ухвалила закон, яким в Росії один із день військової слави переноситься з 2 на 3 вересня. Автори нагадують, що президія Верховної Ради СРСР в 1945 році схвалила указ про оголошення 3 вересня святом Перемоги над Японією. Крім того, Китай відзначає День перемоги 3 вересня. Досі датою закінчення Другої світової війни вважалось 2 вересня - день капітуляції Японії.

Законопроект на розгляд парламенту внесли депутати пропутінської партії "Єдина Росія". Вони пояснили ініціативу бажанням "зберегти історичну справедливість щодо переможців у Другій світовій війні".

"Формулювання "3 вересня - День закінчення Другої світової війни (1945 рік)" символізує перехід від стану війни до миру, пошуку шляхів примирення і співпраці", - йдеться в пояснювальній записці.

Зауважимо, що доволі поширеною є думка про початок Другої Світової війни не у 1939, а у 1937 чи навіть 1931 році, коли Японія розпочиналавійськові дії на території сучасного Китаю.

Китайський парад перемоги над Японією, 3 вересня 1945 року
Китайський парад перемоги над Японією, 3 вересня 1945 року

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.