Україна має законодавчо захистити від окупантів Херсонес – Фоменко

Верховна Рада має нагально ратифікувати документ, спрямований на захист культурної спадщини, що має убезпечити, зокрема, від руйнації окупантами Херсонес Таврійський у Криму - про це заявила в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко

В інтерв'ю Укрінформу в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко наголосила, що Верховна Рада має нагально ратифікувати документ, спрямований на захист культурної спадщини, що має убезпечити, зокрема, від руйнації окупантами Херсонес Таврійський у Криму

"Україна має ратифікувати другий протокол до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Він вже перебуває в стінах Верховної Ради. Це протокол прямої дії, відтак не потребує внесення в наше законодавство додаткових змін. Він насамперед стосується збереження нашої спадщини на окупованих територіях. І, оскільки в нас триває окупація, то він негайно набирає чинності та починає діяти", - сказала Фоменко.

 

Вона пояснила, що при цьому одразу включається чіткий механізм захисту спадщини, яка залишилася на окупованій території, забороняється її мілітаризація - якраз те, що відбувається в Криму.

"Наприклад, у буферній зоні Херсонесу Таврійського, який є об'єктом ЮНЕСКО, триває будівництво полігону. Протокол накладає зобов'язання на державу-окупанта щодо збереження спадщини, говорить про те, що ми можемо застосовувати механізми спеціального захисту окремих пам'яток та застосовувати ці механізми на міжнародній арені. Протокол деталізує відповідальність за пошкодження, руйнацію, незаконні розкопки, вивезення з окупованої території наших культурних цінностей", - розповіла очільниця міністерства.

Фоменко також додала, що на сайті міністерства культури Російської Федерації містяться відкриті листи на дозволи проведення розкопок у Криму.

"По суті, це документи, які дають право на розкопки наших археологічних об`єктів. За ними ми можемо бачити, як активно і де саме "копають" окупанти по всьому Криму. Відтак, з ратифікацією протоколу ми матимемо у правовій площині вагомі аргументи й важелі для захисту своїх позицій за допомогою міжнародного законодавства", - підкреслила Фоменко.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище