Україна має законодавчо захистити від окупантів Херсонес – Фоменко

Верховна Рада має нагально ратифікувати документ, спрямований на захист культурної спадщини, що має убезпечити, зокрема, від руйнації окупантами Херсонес Таврійський у Криму - про це заявила в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко

В інтерв'ю Укрінформу в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко наголосила, що Верховна Рада має нагально ратифікувати документ, спрямований на захист культурної спадщини, що має убезпечити, зокрема, від руйнації окупантами Херсонес Таврійський у Криму

"Україна має ратифікувати другий протокол до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Він вже перебуває в стінах Верховної Ради. Це протокол прямої дії, відтак не потребує внесення в наше законодавство додаткових змін. Він насамперед стосується збереження нашої спадщини на окупованих територіях. І, оскільки в нас триває окупація, то він негайно набирає чинності та починає діяти", - сказала Фоменко.

 

Вона пояснила, що при цьому одразу включається чіткий механізм захисту спадщини, яка залишилася на окупованій території, забороняється її мілітаризація - якраз те, що відбувається в Криму.

"Наприклад, у буферній зоні Херсонесу Таврійського, який є об'єктом ЮНЕСКО, триває будівництво полігону. Протокол накладає зобов'язання на державу-окупанта щодо збереження спадщини, говорить про те, що ми можемо застосовувати механізми спеціального захисту окремих пам'яток та застосовувати ці механізми на міжнародній арені. Протокол деталізує відповідальність за пошкодження, руйнацію, незаконні розкопки, вивезення з окупованої території наших культурних цінностей", - розповіла очільниця міністерства.

Фоменко також додала, що на сайті міністерства культури Російської Федерації містяться відкриті листи на дозволи проведення розкопок у Криму.

"По суті, це документи, які дають право на розкопки наших археологічних об`єктів. За ними ми можемо бачити, як активно і де саме "копають" окупанти по всьому Криму. Відтак, з ратифікацією протоколу ми матимемо у правовій площині вагомі аргументи й важелі для захисту своїх позицій за допомогою міжнародного законодавства", - підкреслила Фоменко.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.