Влада Львова відмовилася дозволити перепоховання Кузнєцова

Виконавчий комітет Львівської міської ради відмовив Росії забрати тлінні останки Миколи Кузнєцова, похованого у 1960 році на Пагорбі Слави у Львові

Виконавчий комітет Львівської міської ради розглянув рішення "Про розгляд питання перепоховання тлінних останків Кузнєцова М. І". Як повідомив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку, по цьому питанню місто звернулося до Служби безпеки України і профільних міністерств про надання роз'яснень, позаяк це вже виходить за межі повноважень міської ради.

Враховуючи отримані відповіді було підготовлено рішення про відмову у наданні дозволу на перепоховання на Широкорєчєнському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі Російської Федерації тлінних останків Миколи Кузнєцова.

 
Фото: Роман Балух

"Ми вже розглядали це питання. Зважаючи на суспільний резонанс, зважаючи на те, що ці останки мають бути передані країні-агресору, і що це питання вже виходить за межі повноважень міської ради, було прийнято рішення звернутися до Служби безпеки України, до профільних міністерств, зокрема Міністерства культури, щодо їхньої позиції в цьому питанні.

Ми отримали відповіді. Зокрема, у листі від Міністерства культури йдеться: "У зв'язку з цим, в умовах російсько-української війни, яка триває, будь-які офіційні контакти України з державою агресором, у тому числі пов'язані з історичним минулим, є небажаними, оскільки можуть мати негативні суспільно-політичні наслідки. Тому розгляд питання ексгумації і передачі Російській Федерації останків Миколи Кузнєцова на даний час є недоцільним і передчасним".

Натомість Служба безпеки України, написала, що цю інформацію буде враховано при відновлені переговорного процесу стосовно повернення наших полонених, які утримуються на території Росії.

Тому, з огляду на ці відповіді, ми підготували рішення про відмову у наданні дозволу на перепоховання, враховуючи позицію державних інституцій", — доповів Андрій Москаленко.

Мер Львова Андрій Садовий вважає, що таке рішення в теперішніх реаліях є на часі.

"Якщо, завдяки цьому, ми зможемо отримати наших полонених з Росії додому, то будемо це враховувати", — наголосив мер Львова.

7 лютого 2020 р на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради було розглянуто рішення "Про перепоховання праху Кузнєцова М. І.". Розгляд рішення перенесли до часу отримання відповіді з цього приводу від Служби безпеки України і відповідних Міністерств. Як наголосив міський голова Львова Андрій Садовий, поки наші хлопці знаходяться в полоні, місто не має морального права це питання розглядати. Лише, коли Російська федерація верне наших полонених, тоді це питання розглядатимуть.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.