Могила Ватутіна має бути на цвинтарі. ПЕТИЦІЯ

Петиція про перенесення могили Ватутіна на цвинтар та знесення памʼятника у Маріїнському парку в Києві набрала 75% необхідних голосів

У лютому 2020 року на сайті Київради з'явилася петиція з проханням демонтувати пам'ятник радянському генералу Миколі Ватутіну, розташований в Маріїнському парку неподалік будівлі Верховної Ради.

Пам'ятник Ватутіну запропонували демонтувати, а його могилу перенести
Пам'ятник Ватутіну запропонували демонтувати, а його могилу перенести
ФОТО: CENSOR.NET.UA

"Проти цього пам'ятника було проведено десятки акцій різноманітними патріотичними організаціями. Нещодавно, невідомі облили його зеленкою.
Микола Ватутін - особа, яка воювала з армією УНР, повстанцями Холодного Яру та бійцями УПА, дерибанила Польщу 1939 та сотнями тисяч відправляла українців на безглуздий забій.
Враховуючи те, що під пам'ятником, ймовірно, може бути його могила, прошу провести рішення про цивілізований демонтаж пам'ятника та перенесення могили (якщо вона є) на територію одного з кладовищ міста Києва." - йдеться у петиції.

Автор петиції- Вадим Поздняков - пропонує прийняти рішення "про цивілізований демонтаж пам'ятника". З огляду на те, що під пам'ятником, ймовірно, знаходиться могила Ватутіна, її пропонують перенести на територію одного зі столичних кладовищ.

На момент публікації цього матеріалу петиція зібрала 7563 підписи з десяти тисяч необхідних. Термін підписання петиції спливає через 16 днів.

Нагадуємо, що за словами голови Інституту національної пам'яті Антона Дробовича, пам'ятник генералу Миколі Ватутіну в Маріїнському парку не можуть демонтувати, бо він є могилою воєначальника.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".