Могила Ватутіна має бути на цвинтарі. ПЕТИЦІЯ

Петиція про перенесення могили Ватутіна на цвинтар та знесення памʼятника у Маріїнському парку в Києві набрала 75% необхідних голосів

У лютому 2020 року на сайті Київради з'явилася петиція з проханням демонтувати пам'ятник радянському генералу Миколі Ватутіну, розташований в Маріїнському парку неподалік будівлі Верховної Ради.

Пам'ятник Ватутіну запропонували демонтувати, а його могилу перенести
Пам'ятник Ватутіну запропонували демонтувати, а його могилу перенести
ФОТО: CENSOR.NET.UA

"Проти цього пам'ятника було проведено десятки акцій різноманітними патріотичними організаціями. Нещодавно, невідомі облили його зеленкою.
Микола Ватутін - особа, яка воювала з армією УНР, повстанцями Холодного Яру та бійцями УПА, дерибанила Польщу 1939 та сотнями тисяч відправляла українців на безглуздий забій.
Враховуючи те, що під пам'ятником, ймовірно, може бути його могила, прошу провести рішення про цивілізований демонтаж пам'ятника та перенесення могили (якщо вона є) на територію одного з кладовищ міста Києва." - йдеться у петиції.

Автор петиції- Вадим Поздняков - пропонує прийняти рішення "про цивілізований демонтаж пам'ятника". З огляду на те, що під пам'ятником, ймовірно, знаходиться могила Ватутіна, її пропонують перенести на територію одного зі столичних кладовищ.

На момент публікації цього матеріалу петиція зібрала 7563 підписи з десяти тисяч необхідних. Термін підписання петиції спливає через 16 днів.

Нагадуємо, що за словами голови Інституту національної пам'яті Антона Дробовича, пам'ятник генералу Миколі Ватутіну в Маріїнському парку не можуть демонтувати, бо він є могилою воєначальника.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…