Нацбанк запускає електронний аукціон з продажу пам’ятних монет

Національний банк започатковує пілотний проєкт з проведення динамічних аукціонів із продажу пам’ятних монет України.

Про це повідомляє пресслужба регулятора.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

"Цей пілот тестуватиметься у межах застосування нових підходів до реалізації нумізматичної продукції Національного банку для: задоволення попиту широкого кола клієнтів (банків, об'єднань нумізматів, окремих нумізматів, інших юридичних та фізичних осіб); осучаснення механізмів ціноутворення на нумізматичну продукцію", - йдеться в повідомленні.

Суть пілоту полягає у тому, що на етапі випуску нумізматичної продукції в обіг Національний банк проводитиме електронні аукціони із реалізації саме нових випусків.

Тобто учасники матимуть дистанційний доступ до торгів. Торги відбуватимуться на майданчику Універсальної товарної біржі "Контрактовий дім УМВБ" після уведення монет у обіг.

За результатами проведених торгів, Національний банк формуватиме ціну на свою продукцію та здійснюватиме її розподіл через інші канали продажу (on-line, банки-дистриб'ютори тощо). Ціна, що сформується у результаті торгів, використовуватиметься для подальшої реалізації.

На аукціони виставлятиметься частина від тиражу нумізматичної продукції (окремими лотами, із різною кількістю одиниць продукції в лоті). Переможці аукціонів оплачуватимуть лоти безготівково.

Забрати придбану продукцію вони зможуть у Національному банку (м. Київ, Контрактова площа, 2Б) за попереднім записом, щоб уникнути можливих одночасних скупчень у приміщеннях банку.

Старт динамічних аукціонів із продажу пам'ятних монет України має розпочатися з пам'ятної монети "Видубицький Свято-Михайлівський монастир" (срібло, нейзильбер).

Водночас, ураховуючи епідемічну ситуацію, що склалася через поширення коронавірусної хвороби COVID-19 та карантин, про кожний аукціон Національний банк повідомлятиме додатково (строки проведення, кількість монет/для продажу на аукціоні, склад лотів тощо).

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.