Справу рейдерів, які захопили садибу Міллера, передали суду

Столична прокуратура направила до суду обвинувальний акт відносно рейдерів, які захопили історичну будівлю в центрі Києва.

Про це інформує пресслужба відомства.

 

"Прокуратура міста Києва направила до суду обвинувальний акт відносно групи рейдерів, які незаконно заволоділи історичною будівлею по вулиці Гоголівській в центрі Києва, відомою як садиба Міллера", - йдеться у повідомленні.

Встановлено, що у 2017 році троє осіб, які є членами однієї сім'ї, за допомогою підроблених документів незаконно відчужили цю будівлю з комунальної власності та внесли до статутного фонду належної їм фірми як об'єкт незавершеного будівництва.

Внаслідок фіктивної оборудки територіальну громаду Києва незаконно позбавили будинку вартістю 9,3 млн гривень і земельної ділянки, на якій він розташований.

Дії обвинувачених кваліфіковано за ст. 206-2 ККУ (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації), санкція якої передбачає до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

За клопотанням прокурора на історичну будівлю накладено арешт із забороною вчинення будь-яких правочинів.

Вказана будівля значиться як прибутковий будинок, зведений наприкінці XIX століття купцем Бернардом Міллером. Нині вона знаходиться в занедбаному стані, позбавлена статусу пам'ятки архітектури.


Читайте також:

У Києві десятки історичних будинків – на межі руйнації. ФОТО

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.