Справу рейдерів, які захопили садибу Міллера, передали суду

Столична прокуратура направила до суду обвинувальний акт відносно рейдерів, які захопили історичну будівлю в центрі Києва.

Про це інформує пресслужба відомства.

 

"Прокуратура міста Києва направила до суду обвинувальний акт відносно групи рейдерів, які незаконно заволоділи історичною будівлею по вулиці Гоголівській в центрі Києва, відомою як садиба Міллера", - йдеться у повідомленні.

Встановлено, що у 2017 році троє осіб, які є членами однієї сім'ї, за допомогою підроблених документів незаконно відчужили цю будівлю з комунальної власності та внесли до статутного фонду належної їм фірми як об'єкт незавершеного будівництва.

Внаслідок фіктивної оборудки територіальну громаду Києва незаконно позбавили будинку вартістю 9,3 млн гривень і земельної ділянки, на якій він розташований.

Дії обвинувачених кваліфіковано за ст. 206-2 ККУ (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації), санкція якої передбачає до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

За клопотанням прокурора на історичну будівлю накладено арешт із забороною вчинення будь-яких правочинів.

Вказана будівля значиться як прибутковий будинок, зведений наприкінці XIX століття купцем Бернардом Міллером. Нині вона знаходиться в занедбаному стані, позбавлена статусу пам'ятки архітектури.


Читайте також:

У Києві десятки історичних будинків – на межі руйнації. ФОТО

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.