Справу рейдерів, які захопили садибу Міллера, передали суду

Столична прокуратура направила до суду обвинувальний акт відносно рейдерів, які захопили історичну будівлю в центрі Києва.

Про це інформує пресслужба відомства.

 

"Прокуратура міста Києва направила до суду обвинувальний акт відносно групи рейдерів, які незаконно заволоділи історичною будівлею по вулиці Гоголівській в центрі Києва, відомою як садиба Міллера", - йдеться у повідомленні.

Встановлено, що у 2017 році троє осіб, які є членами однієї сім'ї, за допомогою підроблених документів незаконно відчужили цю будівлю з комунальної власності та внесли до статутного фонду належної їм фірми як об'єкт незавершеного будівництва.

Внаслідок фіктивної оборудки територіальну громаду Києва незаконно позбавили будинку вартістю 9,3 млн гривень і земельної ділянки, на якій він розташований.

Дії обвинувачених кваліфіковано за ст. 206-2 ККУ (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації), санкція якої передбачає до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

За клопотанням прокурора на історичну будівлю накладено арешт із забороною вчинення будь-яких правочинів.

Вказана будівля значиться як прибутковий будинок, зведений наприкінці XIX століття купцем Бернардом Міллером. Нині вона знаходиться в занедбаному стані, позбавлена статусу пам'ятки архітектури.


Читайте також:

У Києві десятки історичних будинків – на межі руйнації. ФОТО

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.