У Греції знайшли 1600-річний череп зі слідами складної операції

Дослідницька місія Університету Адельфа (США) під час проведення розкопок на острові Тасос у Греції виявила скелети десяти чоловік тодішньої знаті, одному з яких було зроблено складну хірургічну операцію на головному мозку.

Про відкриття розповідає Урядовий кур'єр із посиланням на Phys.org.

 

Останки чотирьох жінок і шістьох чоловіків були виявлені на археологічній ділянці Паліокастро. Огляд кісток показав, що ці люди вели фізично важкий спосіб життя і отримали чимало травм. Судячи з характеру поховань, всі вони належали до вищого стану.

Як пояснив провідний дослідник, антрополог і доктор філософії Анагностіс Агеларакіс, чоловіки, ймовірно, були високопоставленими воїнами, кінними лучниками. Жінки, можливо, були їхніми дружинами або родичками.

Вони жили в період з IV по VII століття, коли острів Тасос входив до складу Східної Римської імперії. Для аналізу людських решток вчені залучили судових медекспертів.

"Аналіз виявив дуже серйозні травми, отримані як чоловіками, так і жінками, – говорить професор Агеларакіс. – Ці травми лікувались хірургічним і ортопедичним шляхом дуже досвідченим лікарем, хірургом з великим досвідом. Ми вважаємо, що це був військовий лікар".

Особливу увагу вчених привернув череп одного з похованих. Детальний аналіз показав, що хірург провів складну операцію на головному мозку. Характер втручання свідчить про важкі травми.

Шансів на виживання у цієї людини практично не було. Проте, лікар зробив спробу його врятувати. Ймовірно, це була дуже знаменита для населення Паліокастро людина.

Агеларакіс і його колеги зуміли отримати точні медичні, хірургічні та палеопатологічні дані про цю незвичайну операцію і "величезні зусилля хірурга".

Було встановлено, що ймовірною причиною хірургічного втручання була інфекція. Також встановлено, що чоловік помер під час або незабаром після операції.

"Ця хірургічна операція – найскладніша, яку я будь-коли бачив за мої 40 років роботи з антропологічними матеріалами, – розповідає Агеларакіс. – Неймовірно, що це взагалі було зроблено, з найскладнішими приготуваннями до втручання, а потім і з самою хірургічною операцією, яка була проведена в період, коли ніхто і не знав про антибіотики і наркоз".

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище