Українські пам'ятки на окупованих територіях тепер більш захищені

Україна ратифікувала протокол Гаазької конвенції 1954 року про захист памʼяток під час війни

Верховна Рада ухвалила закон "Про приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року". Рішення 30 квітня підтримали 321 народний депутат, повідомляє Укрінформ.

"Ратифікація зазначеного Протоколу дасть змогу Україні звертатися до ЮНЕСКО з проханнями про надання технічної допомоги в організації належного захисту власних культурних цінностей, підготовчих, профілактичних або організаційних заходів на випадок надзвичайних ситуацій, а також отримати додаткові інструменти в організації здійснення моніторингу та охорони культурних цінностей на тимчасово окупованих територіях", - зазначається у пояснювальній записці.

Незаконна
Незаконна "реставрація" Ханського палацу в Бахчисараї

Закон розроблено для захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту та створення системи посиленого захисту культурних цінностей.

Протокол також встановлює додаткові обмеження в застосуванні принципу "військової необхідності", запроваджує інститут "посиленого захисту". Протокол значно розширює та посилює відповідальність за пошкодження памʼяток у разі збройного конфлікту.

Протокол забороняє будь-яке вилучення або передачу права власності на культурну цінність; будь-які археологічні розкопки, якщо тільки це не потрібно виключно для охорони, будь-які модифікації або зміну виду використання культурної цінності.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.