“Удар у кримськотатарське серце”: Рефат Чубаров відреагував на запуск в Криму портрета Сталіна в небо

“Ударом у найбільш вразливе місце кримськотатарського серця” назвав голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров запуск у Криму в небо 40-метрового портрета радянського диктатора Йосипа Сталіна

Про це повідомляє Новинарня.

Два величезні портрети генералісимуса Йосипа Сталіна і маршала Георгія Жукова підняли в небо над Кримом повітроплавці за допомогою повітряних куль у понеділок, 11 травня. Банер зі Сталіним запустили в районі Білої скелі під Білогірськом, із Жуковим – над Феодосією.

За повідомленням місцевих ЗМІ, банери мали розмір 40 на 20 метрів. Їхнім запуском "Федерація повітроплавців Криму спільно з Федерацією боксу республіки вирішили вшанувати пам'ять командувачів і приурочили цю незвичайну акцію до 75-річчя Великої Перемоги".

Портрети мали підняти 9 травня, але в той день у Криму йшов дощ, тому повітроплавці з величезними пропагандистськими  транспарантами дочекалися кращої погоди.

"Російські окупанти навчені тому, щоб завдавати удари в найбільш вразливе місце, розриваючи геть кримськотатарське серце, яке і так вже десятиліттями ніяк не припинить кровоточити… Сьогодні, 11 травня 2020 року, російські мерзотники підняли над давнім Карасубазаром, який вони називають Білогірськ, портрет тирана Сталіна", – прокоментував подію Рефат Чубаров.

Голова Меджлісу нагадав, що "76 років тому, 11 травня 1944 року, в Кремлі було підписано Постанову ДКО № 5859-сс "Про кримських татар", згідно з якою 18 травня розпочалася насильницька депортація кримськотатарського народу з власної Батьківщини – Криму".

Він нагадав, що в ході чекістської операції у віддалені райони Узбекистану, Казахстану та Російської Федерації було депортовано близько 200 тисяч кримських татар, більшість із яких складали жінки, діти й люди похилого віку. За різними оцінками, лише в перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень померло більше 46% кримських татар.

"І не треба нікому ховати голову в пісок – Москва сьогодні відкрито пригрозила кримськотатарському народу – "не підкорятиметеся, можемо повторити"", – зазначив Чубаров.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.