У Росії зняли меморіальні дошки про жертв Катині

З колишнього будинку НКВС у місті Твер у Росії демонтовано дві пам’ятні дошки, присвячені жертвам Катинського злочину

Це сталося ще 7 травня. Дошки пам'яті висіли на будівлі Медакадемії, в якій раніше знаходилося відділення НКВС. Дві таблички, російську та польську, зняли з фасаду будівлі відповідно до рішення прокуратури Центрального району міста.

На одній з дошок було написано: "Пам'яті поляків з табору Осташків вбитих НКВС у Калініні заради застереження світу". На іншій значилося: "В пам'ять про замордованих. Тут в 1930-50-і роки знаходилося Управління НКВС-МДБ по Калінінській області та його внутрішня в'язниця".

Протести проти демонтажу памʼятних дошок заявили МЗС Польщі та польський інститут національної памʼяті Польщі.

Також "Федерація катинських родин" звернулася до польської влади і дипломатії з відкритим листом, у якому закликає до негайних і рішучих дій.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.